“Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо цього вимагає справедливість. “Шануй батька твого і матір” – це перша заповідь з обітницею: “щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землі”. І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні і наставлянні Господньому” (Еф. 6:1-4).
Як ми вже говорили у вихованні дітей можна виділити 3 фази:
- Дисципліна і навчання. Діти спочатку думають, що вони – центр всесвіту. Світ обертається навколо них. І в перші місяці це не страшно.
- Катехізація – учимо дитину в що вірити.
- Наставництво – учимо дітей (з 12 до 25 років) власним прикладом.
Ми почали говорити про 1-у фазу: дисципліна і навчання.
Ми говорили про те, що діти повинні:
- Підкорятися батькам, тобто робити те, що скажуть батьки.
- Шанувати батьків, тобто шанобливо ставитися до них.
Щоб навчити дитину покорі і повазі до батьків, Біблія повеліває застосовувати виправну різку.
Психологи кажуть: “Хто по-справжньому любить свою дитину, той її ніколи не каратиме!” А Біблія каже: “Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його” (Притчі 13:25).
Чому? На це є багато причин, але одна з головних полягає от у чому. За покору і повагу до батьків Бог обіцяє дитині благо. – Погляньте на Еф. 6:3: “…щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землі “.
Покарання дітей може бути неправильним.
Про це каже Еф. 6:4: “І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших“. Давайте наведемо кілька прикладів неправильного покарання.
Батьки дратуватимуть дітей, якщо каратимуть їх без навчання: “І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх” (Еф. 6:4). Про виховання ми ще будемо говорити далі, але цей принцип треба засвоїти відразу: покарання не може бути без навчання.
Уявіть собі, що ви віддали дитину в перший клас школи. Дитина повинна навчитися читати. А вчителька, замість того щоб почати вчити її, починає їй ставити двійки:
– Ах, ти не можеш написати твору – двійка!
– Ах, ти не знаєш таблиці множення – двійка!
– Ах, ти не можеш написати закон Бойля-Маріотта з хімії газів – двійка!
– Ах, ти в першому класі не знаєш квантової механіки – двійка!
Що б ви подумали про таку вчительку? Напевно, ви подумали б, що вона не виконує своєї роботи, а тільки дратує дітей, доводить їх до відчаю. Діти в її класі махнуть рукою на школу і взагалі перестануть вчитися. Швидше за все, вони робитимуть не те, що вчителька каже, а як раз все навпаки.
А як часто ми саме так чинимо при вихованні дітей? Ми нічому їх не вчимо, а тільки з них запитуємо. Цим ми дратуємо дітей. Батьки, не роздратовуйте дітей ваших.
Замість цього треба вчити дитину, пояснювати їй. Якщо ви хочете навчити її правильній поведінці, репетируйте це разом із дитиною в грі. Покажіть їй, як правильно, чого ви від неї хочете. Якщо ви хочете, щоб дитина навчилася вітатися, то попрактикуйтеся в цьому вдома. Коли вона зробить це правильно, радійте разом з нею.
Давайте тепер, поговоримо детальніше про роздратування дітей:
- Батьки дратуватимуть дітей, якщо каратимуть їх з криком.
Коли ми кричимо на дитину, ми її вчимо, що нам треба підкорятися не відразу, а десь між першим проханням і тим, коли ми зірвемося на крик. Це поганий приклад.
Ще ми вчимо непослуху, коли починаємо рахувати: “Так, Сашко, підійди до мене! Раз, два, три”. Коли ми так робимо, ми вчимо дитину, що нам треба підкорятися не відразу, а десь між першим проханням і на слово “десять”.
- Батьки дратуватимуть дітей, якщо проявлятимуть у вихованні і покаранні непостійність:
а) Різні вимоги в матері і батька; тому батьки повинні домовитися; у них у вихованні дитини має бути один стандарт.
б) Дружина неслухняна чоловікові, а від дітей вимагає послуху – погодьтеся, цим вона подає своїм дітям поганий приклад.
- Батьки дратуватимуть дітей, якщо чіплятимуться по дрібницях.
Не треба карати за кожну дрібницю: не так зробив крок, не там встав – дитина не повинна жити в постійному страху, який її дратуватиме і примушуватиме бунтувати проти вас. Карати треба тільки за прямий непослух або неповагу до батьків.
- Батьки дратуватимуть дітей, якщо каратимуть їх несправедливо.
Наприклад, дитина насправді не скоїла цього, а ви, не розібравшись, її покарали. Вона грала з друзями, хтось зламав іграшку, але іграшка опинилася в руках вашої дитини. Ви, не розбираючись, покарали її. Але це несправедливо: насправді вона її не ламала.
- Батьки дратуватимуть дітей, якщо каратимуть їх за те, що не є гріхом: впустив ложку… пролив чай… – тобто коли в дитини просто щось не виходить. Це не гріх, це НЕ непослух.
Отже, це була перша фаза: дисципліна і навчання.
