Одного разу мене зацікавило слово «таємниця» і все, що пов’язане з ним у Біблії. Наприклад, у 1 Посланні до Коринтян 2:7 Павло говорить: «…але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану…»
Отож тут йдеться про таємну Божу премудрість, приховану від свідомості більшості людей. І в мене виникає глибоке бажання проникнути в цю таємницю, у приховану премудрість!
У Псалмі 50:8 Давид говорить: «Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені».
«Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш» (переклад Хоменка).
Зверніть увагу на фразу «мудрість у глибині душі». Вірогідно, саме на неї посилається Павло в 1 Посланні до Коринтян 2:7, кажучи про мудрість Божу потаємну – приховану в таємному місці.
Для мене в усьому цьому є дещо привабливе – таємне місце, приховане знання, таємна мудрість. Якщо ви бажаєте там опинитися, то для цього є одна умова. Якщо щось приховане, то воно знаходиться за межами нашого поля зору. Тому, якщо ми бажаємо перебувати в таємному місці і знайти цю приховану мудрість, ми мусимо бути готовими зникнути з поля зору. Ваш власний характер, ваша репутація, ваші заслуги – все ваше его повинно зникнути в тіні. Ми повинні відпустити їх – дозволити їм впасти в землю і померти.
Подумайте про життя Ісуса. Він провів близько 30 років, живучи досконалим сімейним життям, три з половиною роки – у відкритому служінні й майже 2000 років – у клопотанні. Чи готові ви до таких пропорцій? Бачите, люди, які керують світом для Бога, – це клопотальники. І про більшість із них взагалі ніхто не знає. Чи готові ви відкланятися й зійти зі сцени?
Яким була остання поява Ісуса на публіці, перед очами всього світу? Розтерзаний і помираючий на хресті, як відданий на ганебну страту злочинець. Як Він знову з’явився на землі живих? У служінні Його учнів. Він упав у землю, помер і сотворив плід. Чи готові ви до цього? Чи готовий я до цього? Чи ви сьогодні вхопилися за свого Ісака? «Боже, Ти мені його дав, – кажете ви, – він мій». Бог говорить: «Віддай його назад. Поклади на жертовник. Візьми ніж». Бог говорить: «Якщо ти віддаси Мені його так, як Я цього забажаю, коли Я захочу, як Мені буде завгодно, то Я благословлю його й умножу його набагато більше, ніж ти здатен зрозуміти й порахувати».
Багато років тому я сказав Господеві, що не хотів би просто читати релігійні лекції заради самих лекцій, але коли я щось проповідую, хотів би давати людям можливість діяти в істині, що відкрилася їм. І я б хотів дати таку можливість і вам. Я не люблю тиснути на людей, але вважаю, що серед вас не повинно лишитися нікого, хто продовжує триматися за свого Ісака: «Боже, це моє. Я збудував це. Я заснував і ствердив це». Можливо, ваш Ісак – це справді дитина, за яку ви тримаєтеся. Бог говорить: «Чи міг би ти відійти й надати його Мені?». Можливо, це певний дар, служіння чи якась особлива ситуація у вашому житті. Якщо Бог справді промовляє до вашого серця, я б хотів надати вам можливість принести вашого Ісака і покласти його на жертовник.
Схиляючись у молитві без будь-якого тиску, якщо Бог промовляє до вашого серця, схиліться на коліна й віддайте Богові вашого Ісака!
Боже, я молюся за тих, хто нещасний, роздратований, перебуває в напрузі, тому що відстоює свою власну волю, свої власні права на щось, що дав Ти. Можливо, це служіння чи якийсь дар, можливо, життєва ситуація чи якась людина.
Господи, я просто прошу, щоб Ти Своїм Святим Духом дав цим людям благодать, аби вони змогли розтиснути руки, принести цього Ісака, передати його Тобі й покластися на Тебе в тому, що Ти потурбуєшся про всі наслідки цієї посвяти. В ім’я Ісуса! Амінь.
