Щедрість

Біблія учить нас жити і працювати так, щоб із заробленого ми могли самі жити, та ще підтримувати слабких. Але не заради того, щоб залишити їх у такому стані, але показати приклад, як слід зростати і піклуватися про інших.

«Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний». (Пс. 85:15) Людина, яка написала цей псалом, знала свого Бога, знала Його характер. Слово Боже наповнене оповіданнями про Божу милість і щедрість.

Щедрість – одна з найпекучіших тем для віруючих людей. Вона, по суті, має бути рисою вдачі будь-якої віруючої людини. Цю рису ми повинні в собі виховувати і культивувати. Слід навчитися бачити, що Божа милість оточує нас. Часто Господь показував людям, скільки ангелів Божих захищає людей. Це те, у що ми повинні вірити.

Бути схожими на Отця

Господь щедрий і милостивий. А ми Його діти і повинні успадкувати риси Небесного Отця, народитися згори. Як це – народитися згори? Людина, народжена від Бога, отримує риси Божі, які починають у ній зростати. Народитися згори – це не означає відразу стати досконалим. Адже коли народжується дитина, вона вже людина, але ще не як доросла. З дорослішанням у ній з’являться риси тата і мами. От батьки і повинні розуміти, яка на них лежить відповідальність за дітей – адже вони наслідують наші риси! Якщо я гордий і егоїстичний, то мої діти успадкують це від мене. Ти скажеш: «Але я от учу їх найдобрішому!» Слухай, більше всяких слів говорить те, що ти робиш! Тому щедра людина обов’язково побачить у своїх дітях щедрість, жадібна побачить жадність і т. д.

Іноді стає зрозумілим, що ти не як Бог, у тобі не культивуються Його риси. Тоді, може, ти не народжений згори, і Бог не твій Отець?

Одного разу Ісус розмовляв з юдеями і сказав: «Ваш батько диявол». «Що? Наш батько диявол?» «Але, стривайте, без образ, ви ж робите справи вашого батька, Я це бачу і характеризую: ваш батько диявол». Ісус говорив це, вказуючи їм на те, що слід виправити, щоб народитися згори.

Скнари

На жаль, люди рідко визнають свою недосконалість, тому не змінюються. Жоден гордівник не скаже, що він гордий. Скнара називає себе економним, бережливим і т. д. Від того, що проблема ховається, нічого не змінюється. Треба усе називати власними іменами! Особливо перед Богом!

Щедрість стосується не лише грошових питань. Чи щедрий ти на молитву? Ти хочеш, щоб у тебе усе було гаразд, але чомусь молитви твої сухі, короткі, а то і просто відсутні. Люди не щедрі на молитву, на читання Слова Божого, на відвідування церкви, а від Бога чомусь чекають щедрого зцілення, благословення та ін. Це не справедливо. Але Бог все ж щедрий і милостивий до нас!

У Біблії сказано, що ми все маємо для життя і благочестя. Це дається нам не для того, щоб ми нічого не потребували, але щоб навчилися бачити потреби інших і піклуватися про них.

«Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке взяв чоловік і посіяв на полі своїм. Воно, хоч і найменше з усіх зерен, але, коли виросте, буває більше за будь-яке зілля і стає деревом, так що птахи небесні прилітають і ховаються у гілках його» (Мф. 13:31,32).

Гірчичне дерево

Мудрий сіяч

Бог щедрий, Він дає людині, а людина повинна узяти те, що дав Бог, і посіяти, примножити. Але, з іншого боку, ти можеш узяти насіння і не посіяти.

Якщо ти вірний, якщо ти читаєш Біблію, – ти маєш зернятко від Бога. Проблема в тому, що люди іноді вважають це Боже зернятко занадто незначним, як у цій притчі. «Але, коли виросте, буває більше за будь-яке зілля і стає деревом».

Тут також важливо відмітити наступне: «Воно, хоч і найменше з усіх зерен, але, коли виросте, буває більше за будь-яке зілля і стає деревом, так що птахи небесні прилітають і ховаються у гілках його».

Виявляється, мій успіх не може служити тільки мені одному, бо, коли я використовую свій успіх тільки для себе самого, це дерево засихає. Дерево зростає, щоб птахи ховалися в ньому.

Зростати до «турботи»

Я чогось домагаюся в цьому житті, щоб бути щедрим, щоб мати можливість піклуватися про інших! Бог не дає успіх заради мене одного. Якщо Бог дав, значить, Він розширюватиме радіус небесного дерева, щоб більше небесних птахів ховалося в ньому. Так Господь благословляє щедрих людей.

Давайте прочитаємо дві історії з Біблії і порівняємо їх.

«І ось хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне? Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей. Говорить Йому: яких? Ісус же сказав: не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи; шануй батька й матір; і люби ближнього твого, як самого себе. Юнак говорить Йому: все це я зберіг від юности моєї; чого ще не вистачає мені? Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною. Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра» (Мф. 19:16-22).

«Після цього проходив Він по містах і селах, проповідуючи і благовістячи Царство Боже, і з Ним дванадцять. І деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, та Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому з майна свого» (Лк. 8:1-3).

Імена цих жінок зафіксовані в Євангелії, а ім’я цього юнака – ні. Здавалося б, який чудовий юнак, і заповіді виконує, і до Ісуса з повагою «на Ви», а Біблія навіть імені його не дає. Чому? – Тому що його служіння було лише на словах, а ті жінки домівки свої надавали для проповіді Євангелія, фінанси жертвували і т. д.

«У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба підтримувати слабких i пам’ятати слово Господа Ісуса, бо Він сам сказав: “Блаженніше давати, ніж приймати”» (Діяння 20:35).

Містер «Жалість»

Є люди, які завжди «слабкі, бідні і нещасні». Таких завжди жаліють, допомагають. Їм стає вигідно нічого не робити. А навіщо? Знайдуться добренькі, допоможуть.

Біблія ж учить нас жити і працювати так, щоб із заробленого ми могли самі жити, та ще підтримувати слабких. Але не заради того, щоб залишити їх у такому стані, але показати приклад, як треба рости і піклуватися про інших. «Блаженніше давати, ніж приймати». Чому так? – Бо, коли ти сієш, ти пожинатимеш, а коли ти забираєш, ти нічого не збереш. Урожай дається тільки тим, хто сіяв. Ти повинен любити давати, ми маємо бути щасливими, коли нам вдається щось дати.

«Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє» (Притчі 11:24).

Біблія – духовна книга. Те, що в ній написане, часто не піддається логічному поясненню. У неї треба вірити, бо все, що в ній написане, реально діє. Давайте навчимося бути щедрими, навчимося давати тим, хто має потребу, і благословення Боже обов’язкове буде з нами.

Автор: Олег Сєров

Попередній запис

Збирайте скарби на небі

У Євангелії від Матфея, у Нагорній проповіді, Ісус каже учням Своїм: "Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і ... Читати далі

Наступний запис

Щедрість душі

Справжня щедрість має бути завжди осмисленою, зваженою і доводити задумане до кінця Серед безлічі біблійних книг найбільше мені подобаються Послання ... Читати далі