НЕ ПОМИЛИТИСЯ ЩОДО ПРОХАННЯ

Якщо хочемо, щоб Бог напевне вислухав нас, мусимо не помилитися щодо свого прохання. Коротка притча про небесних птахів і польові лілії з Нагірної проповіді мала б змінити спрямування нашої молитви, надміру пронизаної думками про матеріяльні життєві потреби. Послухаймо Ісуса, Який каже нам учитися в птахів і квітів:

«Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.» (Мт. 6:31-33).

Крім того, Лука доклав зусиль, щоб піднести славетний текст Матвія на вищий рівень та переорієнтувати молитву-прохання на духовніші речі. Там, де Матвій пише: “Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!” (Мт. 7:11), Лука замінює “дари” на “Святого Духа”: “…Скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?” (Лк. 11:13). Треба, звичайно, подбати про те, щоб ця просьба про Святого Духа вмістила всі наші прохання духовного характеру, які, зрозуміло, хочемо сформулювати відповідно до наших потреб, але водночас прохаючи про дар Духа. А отже, уникаймо звуження рамок нашої молитви-прохання лише до своїх економічних або родинних потреб, забуваючи про духовні потреби інших, живих і померлих, осіб. Не молімося за фізичне оздоровлення людей, оминаючи зцілення їхніх сердець. Шукаймо насамперед Царства й святости Бога, а решта нам додасться (див. Мт. 6:33).

НАВЧАННЯ“ОТЧЕ НАШ”

Навчаючи молитви “Отче наш”, Ісус теж спрямовує нас у цьому напрямі. Розглянемо тут цю науку в тій версії, яку подає євангелист Матвій (Мт. 6:9-13), не забуваючи водночас, що євангелист Лука ліпше показує контекст, в якому Ісус навчив нас цієї молитви. Тож послухаймо цього євангелиста:

«І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть…»

Очевидно, що молитва Ісуса справила на учнів велике враження, і вони хотіли відкрити її таємницю. Тому, власне, у них і виникло запитання. Відповіддю, яку отримали, була молитва “Отче наш” – молитва-прохання, якої навчив сам Ісус. Теперішня французька версія створює чимало проблем. Тому дозволю собі запропонувати Вам правильніший переклад, аніж той, яким ми зазвичай користуємося:

  • Отче наш небесний,
  • нехай на землі й небі
  • буде прославлене ім’я Твоє,
  • нехай прийде царство Твоє,
  • нехай сповнюється воля Твоя,
  • дай нам сьогодні хліба на завтра,
  • подаруй нам борги наші,
  • як і ми подарували боржникам нашим,
  • оберігай нас, щоб ми не піддалися спокусі,
  • а найліпше – тримай нас віддалік від Злого.

ПЕРША НАША ТУРБОТА – СЛАВА БОГА І ЙОГО ЦАРСТВА

Бачимо, що три перші прохання “Отче наш” одразу ставлять перед нами завдання піклуватися про славу Бога і Його Царства. Ця перша турбота Ісуса повинна бути й нашою першою турботою. Коли, звертаючись до Отця, кажемо, щоб був прославлений, насправді просимо, щоб усі визнали Його за того, ким Він є! Нехай Твоє Царство, уже присутнє на землі (а саме в Ісусі), прийде й досягне якнайбільшого розквіту! Нехай воля Твоя, яка є нашим освяченням і справжнім щастям, якнайшвидше здійсниться в усій своїй повноті! Так, нехай усе те, що сповнилося на небі у вибраних, здійсниться чимскоріш і на землі!

Правильно зрозумівши три перші прохання “Отче наш” – зокрема, третє, – слід промовляти їх ревно й пристрасно, без почуття сумної покори. Доволі часто християни проказують просьбу “Нехай сповнюється воля Твоя” з міною побитого пса, покірно нахиливши голову, немовби в очікуванні якоїсь прикрої несподіванки… А тимчасом Божа воля існує для того, щоб ми мали життя й мали його в достатку. Наслідуймо радше святих, адже всі вони здійснювали волю Божу, але це не тільки анітрохи не ослаблювало їх, а й максимально розвивало їхню людяність.

ТУРБОТА, ПІДПОРЯДКОВАНА НАШИМ ЛЮДСЬКИМ ПОТРЕБАМ

Чотири наступні прохання, які творять п’ятирядкову строфу, зорієнтовані на наші людські потреби, але підпорядковані трьом першим, оскільки, врешті-решт, – щоб могти прославляти Бога, сприяти повному приходові Його Царства й досконало здійснювати Його волю любови, – ми мусимо володіти матеріяльними й духовними благами, конче потрібними для того, щоб прожити до наступного дня; маємо старатися зробити так, щоб нам були відпущені провини наші; та повинні просити про те, щоб не піддатися спокусі й віддалитися від Спокусника.

ІСУС ПРИЙМАЄ Й ВОДНОЧАС ОЧИЩАЄ ВСІ НАШІ ПРОХАННЯ

Однак тим людям, в яких склалося враження, що Бог не вислухав їх, тієї ж миті не кажімо, що вони помилилися щодо свого прохання й повинні були з більшою повагою поставитися до пріоритетів, визначених молитвою “Отче наш”. Справді, найперше ми маємо просити Бога про прославлення Його імени, прихід Його Царства та сповнення Його волі – яка, зрештою, цілком відповідає нашому справжньому щастю, – але щодо решти, то Ісус завжди залишається відкритим на термінові просьби, з котрими людина звертається до Нього.

Уточнімо. Ісус рішуче відкидає прохання, пов’язані з недоречними пошуками чудес. Наприклад, коли фарисеї й саддукеї домагаються від Нього знаку з неба (див. Мт. 16:1) або коли Ірод очікує від Нього якогось чуда (див. Лк. 23:8), Ісус категорично відмовляється виконувати такі просьби.

Попередній запис

ЦЕ НАШ БРАК ВІРИ ПАРАЛІЗУЄ БОГА

Надто часто ми молимося на поверхні серця, немовби самими губами, не кидаючи на шальки терезів усіх засобів нашої віри. Не ... Читати далі

Наступний запис

ОЧИЩЕННЯ ВІРИ РОЗСЛАБЛЕНОГО

Таке трапилося з розслабленим, якого – через те, що навколо хати зібрався натовп, – приятелі опустили до помешкання крізь розібраний ... Читати далі