Коли заздрість чужа, а провина – наша

Заздрість – це пристрасть. Слово пристрасть – багатозначне. Можна сказати: ця людина пристрасна – у сенсі палка, темпераментна. Церковною мовою пристрасть означає певну залежність, коли темна, безрозсудна складова душі володіє людиною.

Причому вона може затаюватися, спати. Якщо людина зараз, у даний момент нікому не заздрить – це не означає, що вона взагалі нікому не заздрить.

Пристрасть – це залежність від демонічної волі, вона проявляється, коли лукавому завгодно, і людина виявляється над нею не владною, не може впоратися.

Лякатися цього не треба. Але і не потрібно миритися з тим, з чим миритися не можна.

Як боротися? Церква відповідає: покаянням, молитвою, свідомістю, що це – неприпустимо. Якщо людина знає, що те, що відбувається в її душі – неприпустимо, вона старатиметься це здолати. Але без молитви, тільки сподіваючись на свої власні сили зробити щось нереально.

Що робити із заздрістю? Якщо бачиш, що в людини щось добре – порадій за неї: “Слава Богу, що в неї все от так, добре!”

Заздриш якомусь мільярдерові, розуміючи, що в тебе таких мільярдів немає і не буде, а порадіти за нього не виходить: мільярди награбовані? Порадій, що Господь позбавив тебе таких багатств, які вже володіють людиною, а не вона ними.

Пам’ятаю сильне враження років двадцять тому, коли тільки-тільки з’явилися такі багатії. Я проходив дачним селищем і на одній ділянці побачив будинок з дуже хорошої цеглини, кладка рівна, видно, майстер клав, будинок красивий – і архітектор майстерно знає свою справу. Огорожа висока, ворота залізні. На воротах – відеокамери, по кутах – відеокамери, на вікнах будинку – грати.

Я йшов повз цей будинок і думав: “Треба ж, людина сама себе заганяє у в’язницю, у золоту клітку. Напевно, у неї і всередині все шикарно. Але от гуляти так безтурботно і вільно, як гуляю я, вона не може. Тільки з охороною. Чи тільки в автомобілі. Вона живе в ізоляції чи в спілкуванні тільки з такими ж людьми, які загнали себе в золоті клітки. Вони думають, що правлять світом, а елементарних людських радощів не відають, і відати не можуть”.

Багатства – додаткові складнощі і відповідальність. Чим більше дано, тим складніше за це відповідати. А тим більше відповідати, якщо багатства неправедні.

Заздрість – це бажати чуже всупереч заповіді Божій. І не бачити, не відчувати тих радощів, які ти маєш. Тобто заздрість пов’язана ще і з невдячністю. Отже потрібно вчитися бути вдячним за те, що є. І якщо бачиш, що в гідної людини все добре – порадій за неї. Якщо в когось є те, чого б тобі дуже хотілося, ну і що? Є і є.

Бідність – не вада. Багато людей живе зовсім небагато. Розкіш – це інше, і навіщо про неї думати? Ще є убогість, і ось це – вада. А ми, небагаті, повинні цим жебракам допомагати, пам’ятати про них. Хто як може, хоч би помолитися. А якщо ти пам’ятаєш про те, що є жебраки, хіба ти будеш невдоволений тим, що маєш?

Сьогодні часто в Інтернеті люди десятками виставляють фото: “Я на відпочинку в п’ятизірковому готелі”, “Я з новою дорогою машиною” і так далі. Уся справа у відсутності виховання. Є такі душевні якості, як скромність, делікатність. Людина повинна розуміти, що якимись своїми необережними висловлюваннями може спровокувати іншого на щось негативне, на ту ж заздрість.

Але не можна забувати, що “горе такій людині, через яку спокуса приходить” (Мф. 18:7). Якщо ти хочеш показати, що в чомусь краще за інших, отже, ти – пихата людина, а марнославство – така ж пристрасть, як і заздрість. Тобто один гріх спричиняє за собою інший: марнославство одного провокує іншого на заздрість.

Від того, що ти не виставиш у всесвітній мережі деталі романтичного відпочинку чи нову шикарну машину – нікому гірше точно не буде.

Глибоко віруюча людина – це людина благородна, яка дбайливо ставиться до оточення і ніколи не дозволить собі проявляти свою перевагу, реальну, або уявну.

Автор: протоієрей Олександр Ільяшенко

Попередній запис

"Поменше їси і ніколи не заздри!"

Заздрість – це стан душі протилежний до вдячності. Коли ми заздримо, ми можемо застосувати до себе слова Христові про працівників ... Читати далі

Наступний запис

«Зелена» хвороба або заздрість

У корені цієї проблеми лежить наша людська гордість, яка при успіхах і досягненнях інших людей каже усередині нас: «Мене не ... Читати далі