Матфей – учень Ісуса Христа, який за жеребом зайняв місце серед дванадцяти апостолів замість Іуди Іскаріота, що відпав.
Єдиний раз ім’я Матфея згадується в книзі Діянь святих апостолів: «У ті дні Петро, ставши посеред учеників, сказав… треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив із нами Господь Ісус, починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його”. І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфея. І, помолившись, сказали: “Ти, Господи, Серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти обрав прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти у своє місце”. І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфея, і зарахували його до одинадцятьох апостолів» (Діян.1:15,21-26)
За церковним переказом, він був із проповіддю в Ефіопії Понтійській (нинішня Західна Грузія), Македонії, багаторазово наражаючись на смертельну небезпеку. Одного дня язичники змусили апостола випити отруєне питво, але Матфей залишився живим і зцілив інших в’язнів, які осліпнули від цього питва. Потім Матфей повернувся до Іудеї і там продовжив свою проповідь.
За проповідь християнства Матфей був засуджений синедріоном на смерть і побитий камінням. Проте згідно з іншими джерелами, апостола Матфея розіпнули на хресті. Смерть Матфея відносять до 63 року.
