Причини падіння Єрусалиму

Осада та руйнування римлянами Єрусалиму в 70 році, Девід Робертс

“Точкою відліку” згаданих жахливих подій можуть стати слова, які сказав Ісус Христос, коли Його вели на розп’яття: “Дочки єрусалимські! Не плачте за Мною, а плачте за собою і за дітьми вашими. Бо ось надходять дні, коли скажуть: блаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годували! Тоді почнуть говорити горам: упадіть на нас! І пагорбам: покрийте нас! Бо коли із зеленим деревом таке роблять, то що ж буде з сухим?” (Лк. 23:28-31). Щоб краще зрозуміти ці слова, слід пригадати події, що передували цим словам.

Христос був захоплений напередодні в ночі в Гефсиманському саду і засуджений до страти, через банальну людську заздрість (див. Мф. 27:18), а сприяло ухваленню смертельного вироку байдужість до цих подій більшості мешканців і гостей Єрусалиму. Адже рішення про вбивство Ісуса приймала відносно невелика кількість людей: первосвященики та старійшини ізраїльські, навіть синедріон, на якому приймалося це рішення, був не в повному складі. На остаточне рішення Понтия Пилата вплинула думка не всіх жителів Єрусалиму, а натовпу, який підбурювала купка підкуплених провокаторів. Що ж стосується більшості людей, які були на той час в Єрусалимі, то для них загалом було байдуже, що саме відбувається поруч з ними. Вони були зайнятті більш важливими, на їхню думку, повсякденними справами. До того ж наближалося свято Песах – сьогодні більш відоме як юдейська Пасха, до якого треба були належним чином підготуватися. А в цей час, як більшість була стурбована власними справами, чинилося беззаконня над Праведником, Якого багато з цих людей, ще менш ніж за тиждень тому вітала вигуками: “Осанна Синові Давидовому! Осанна у вишніх!” (Мф. 21:9).

Як бачимо, більшість жителів і паломників в Єрусалимі добре знали Ісуса, багато хто чув, а може і бачив дива, які Він творив, напевно про це говорило все місто. Але в критичний момент від Христа відвернулися майже всі: хто від страху чи легкодухості, але переважна більшість через байдужість. Саме байдужість більшості сприяла страті Ісуса.

Після Христового Воскресіння і Вознесіння, знову ж таки багато жителів Єрусалиму залишилися байдужими до апостольської проповіді; див, які творили апостоли ім’ям Христовим; гонінням, які зазнавали перші християнські громади, зокрема побиття диякона Стефана камінням. Більшість людей через повсякденні, дріб’язкові справи залишилась, і на превеликий жаль, залишається глухою до євангельської проповіді. А причиною цьому залишається звичайнісінька людська байдужість, яка, як можете переконатися, може мати катастрофічні наслідки.

Тоді, що робити нам, щоб не потрапити в подібну ситуацію? В одній зі Своїх притч Христос навів такі слова: “Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому” (Лк. 16:10). Цим самим принципом слід керуватися і нам. Тобто просто почати з малого: не бути байдужими до ближнього, до того, що безпосередньо коїться навколо нас. Повірте, у майбутньому це допоможе всім нам уникнути багатьох негараздів.

Але розповідь про облогу і падіння Єрусалиму буде не повною, якщо ми не дізнаємося, що сталося з єрусалимськими християнами. Тільки вони не постраждали під час цих жахливих лих. Їхня віра врятувала їм життя. Річ у тім, що вони добре пам’ятали слова Спасителя сказані Своїм учням, коли деякі з них стали захоплюватися величчю і багатством Єрусалимського храму: “Коли ж побачите Єрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилося запустіння його. Тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжать у гори; і хто в місті – нехай виходять з нього, а хто в околицях – нехай не входять до нього, бо це дні помсти, щоб справдилося все написане” (Лк. 21:20-22).

Першу облогу Єрусалиму вони сприйняли як обіцяний Спасителем знак майбутнього падіння Єрусалиму. Обіцяне знамення було дане, і тепер усякий, хто прислухався до слів Христових, мав можливість врятуватися. Тому вони, не гаючи часу, переправилися за Йордан, у місто Пелу.

Як Ви переконалися, Слово Боже має рятівну дію, як у ті далекі часи, так і в теперішній час.

Слідування Слову Божому, дотримання заповідей Господніх допомогли незліченній кількості людей виправити своє життя до кращого. Для нас це єдиний реальний шлях до подолання всіляких проблем і негараздів. Вибір цього шляху залишається за кожним з нас.

Автор: Михайло Лукін

Попередній запис

Наслідки байдужості

Щоб побачити наслідки байдужості, слід звернутись до уроків історії. Падіння Єрусалиму Руйнування Єрусалимського храму, Франческо Аєца ... Читати далі

Наступний запис

Ще кілька думок стосовно байдужості

Не претендуючи на ґрунтовний огляд, хочу поділитися кількома думками стосовно байдужості. Найбільш яскравий приклад байдужості, який пригадується відразу ж, – ... Читати далі