Боже мовчання

«І було до мене слово Господнє: перше ніж Я утворив тебе в утробі, Я пізнав тебе, і перше ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе: пророком для народів поставив тебе» (Єр. 1:4,5), – мало хто міг почути від Бога на свою адресу такі слова, як це сталося з пророком Єремією.

Проте це в жодній мірі не скасовує того факту, що для кожного з нас у Бога є план, завдяки якому може розкритися весь потенціал закладений у нас Творцем. Потенціал, про який ми можемо навіть не здогадуватися… і не здогадаємося, якщо не дозволимо Богу розкрити його. Звичайно, багатьом хотілося б, щоб Господь прямо сказав, що хоче від нас, як це сталося з пророком Єремією, проте чи готові ми виконати почуте?

– Що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?

Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною (Мф. 19:16,21).

А як вам таке: «Чи можете пити чашу, яку Я маю пити, і хреститись хрещенням, яким Я хрещуся?» (Мф. 20:22). Чи готові ми до такого? – Краще не поспішатимемо з відповіддю.

Проте існує вкрай цікава категорія людей, які цілком можливо не задаються подібними запитаннями, втім на них у повній мірі збуваються євангельські слова: «І ось є останні, що будуть першими…» (Лк. 13:30). У чому є феномен цих людей? – Відповідь, напрочуд проста: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:33). А все це може стати повною несподіванкою для шукача Царства Божого і Його правди. І в цьому прекрасно можна прекрасно пересвідчитися, поглянувши на приклад диякона Филипа.

Филип, як ми дізнаємося з Книги Діянь апостольських, був поставлений апостолами разом з іншими шістьма мужами дбати про «удовиць у повсякденному служінні їм» (6:1). У той час дияконське служіння мало обмежуватися суто господарчими питаннями, проте після мученицької смерті Стефана, ми дізнаємося, що «Филип прийшов у самарійське місто і проповідував їм Христа». Варто зазначити, що він був першим з послідовників Христових хто благовістив самарянам і його проповідь принесла рясні плоди: «Народ однодушно слухав те, що говорив Филип; чув і бачив чудеса, які він творив. Бо нечисті духи з багатьох, хто мав їх, виходили з великим криком, а чимало розслаблених і кривих зцілялося. І була велика радість у тому місті» (Діян. 8:5-8). – Як бачимо, Господь засвідчив Филипову проповідь численними чудесами і саме Филипові випала честь благовістити і хрестити знатного ефіоплянина (див. Діян. 8:26-39). Далі труди Филипа уходять на другий план, Лука лише повідомляє, що він «прийшов до Кесарiї», де до нього завітав через багато років апостол Павло (див. Діян. 21:8).

От такий життєвий шлях людини, яка спочатку була поставлена на малопомітну посаду, що полягала в турботі про убогих вдів, проте в Бога стосовно цієї особи були інші, набагато помітніші плани. І здається, Господь обрав цю людину через те, що вона сумлінно ставилася до виконання покладеного на неї завдання, адже «вірний у малому і у великому вірний» (Лк. 16:10).

Між іншим, добре нагадування всім, хто нарікає на мовчання Господнє відносно Божої волі стосовно нього.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docБоже мовчання


Ваш коментар: