Сіяння слова

У Своїх притчах Христос часто вдавався до сільськогосподарської тематики, і це зрозуміло: адже більшість Його слухачів проживали в сільській місцині і Господь говорив доступною для них мовою. Не стало виключенням з цього ряду і притча про пшеницю і куколі (див. Мф. 13:24-30).

Чоловік «посіяв добре насіння на полі своїм; коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв кукіль між пшеницею, і пішов» (Мф. 13:24,25), – так у цій притчі з’являється ворожа дійова особа, яку раніше ми вже зустріли в притчі про сіяча. Як, напевно, здогадалися – це диявол. Проте на відміну від притчі про сіяча, де він «забирає слово» із сердець людей, «щоб вони не увірували і не спаслись» (Лк. 8:12), – тут показана інша сторона його підступної діяльності: він додає до зерна, яке з часом дасть добрий плід, своє зерно, яке принесе плід поганий. Так диявол нічого не створюючи (адже є один Творець – і це Бог) паразитує на тому доброму, що створив Господь.

Проте цікава реакція господаря поля, Сина Людського: «Залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спершу кукіль і зв’яжіть його у снопи, щоб спалити; а пшеницю зберіть у житницю мою» (Мф. 13:30). Це мимоволі нас відсилає до іншої біблійної книги – Одкровення Іоанна Богослова, де Господь Ісус Христос промовляє наступні слова: «Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується. Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його» (Одкр. 22:11,12). Загалом, про те саме йдеться в притчі про пшеницю та куколі: «Пошле Син Людський ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня, і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього» (Мф. 13:41-43).

Але «так буде при кінці світу цього» (Мф. 13:40), а поки нам усім треба бути пильними, адже «супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти» (1Пет. 5:8). Часто в цьому він вдається до сіяння зерен відвертої брехні чи напівправди, якщо користуватися, за прикладом Ісуса, сільськогосподарською термінологією. І це не дивно: адже диявол «неправдомовець і батько неправди» (Ін. 8:44). Завадити ж цій підступній діяльності може тільки сіяння християнами, послідовниками Христовими, зерна слова Божого. Іншого методу просто не існує.

«Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мф. 28:19), – саме це заповідав Христос Своїм учням напередодні Свого вознесіння, а разом з ними і всім наступним поколінням християн. А навчання неможливе без Біблії, слова Божого, і горе тим християнам (див. 1Кор. 9:16), які не несуть благу звістку світові, адже часто саме їх бездіяльністю користується диявол, сіючи кукіль своєї брехні.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docСіяння слова


Ваш коментар: