Кожен день залишає спогади. Вони постійно поповнюються і відточуються, набуваючи кінцевої форми. Часто ми годинами просиджуємо з дітьми і онуками, розповідаючи про свій дім і згадуючи минуле. Ми разом сміємося, плачемо і славимо Господа за прекрасну сім’ю, яку Він дарував нам. Хтось обов’язково скаже: “А ти пам’ятаєш, коли…?” Частина страждань і прикростей Христа на землі пояснюються тим, що Він був далеко від дому Свого Небесного Отця. Йому подобалися діти людей, проте Він сумував за славою і радощами, які панували в Отчому домі. Спогади впливають на наше життя. Вони можуть зробити старість щасливою чи нещасною. Така їх сила! Найзаповітніші спогади батьків і дітей повинні залишитися від повсякденного життя в християнській сім’ї.
Спогади про дім повинні залишитися від спільних трапез і молитов, від ігор і подорожей, від домашніх улюбленців, яких ми виростили, і від того, як цікаво було проходити через різні негаразди. Часто ми ставали учасниками конфліктів. Життя в сім’ї щодня залишає спогади, але ми не знаємо, коли воно залишить останній. Життя настільки невизначене, що ми не знаємо, коли нам належить востаннє скуштувати їжу, останній раз поговорити чи пройтися разом. Я знаю сім’ю, члени якої завжди закінчують телефонну розмову, електронний лист, записку чи зустріч словами “люблю тебе”. Не йдіть з дому вранці, якщо сталося непорозуміння, були сказані гіркі чи образливі слова чи запанувало похмуре мовчання, бо все це може залишитися гірким спогадом на все життя. Кращий захист для сім’ї – це 6 слів, які ми згадували на початку нашої розмови: “Вибач”, “прости мене” і “я люблю тебе”. “Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють” (Притчі 15:1).
Є історія про доброго і ласкавого хлопця, який пішов з дому на роботу. Менше ніж за годину його тіло доставили додому: платформа, на якій він працював, зламалася, він впав і загинув. Одна з сестер була вбита горем більше за других. В її стражданні була особиста драма, і вона могла лише вимовити: “Я не була добра до нього вранці перед відходом”.
Спогади! Одного дня осівши в пам’яті, вони залишаються там назавжди і не змінюються!
У дітей теж є спогади
Які спогади про дім залишаться у ваших дітей? Чи будуть вони пам’ятати про батьків, які любили Господа Ісуса Христа і на всіх життєвих перехрестях шукали біблійного водійства? Чи залишаться в них спогади про комфорт, натхнення, підбадьорення і благословення, або їх спогади робитимуть жорстокими, викликатимуть роздратування? Ми повинні прийняти той факт, що діти, яких ми посилаємо у світ, ніколи повністю не позбавляться від спогадів і впливу дому. Якщо дитинство в сім’ї було справжнім і солодким, благословення від нього супроводжуватиме їх в усі дні життя.
За матеріалами сайту: www.bbnradio.org
