Шлюб – це задум Божий
Давайте разом поміркуємо, що таке подружні стосунки, і що ж таке шлюб? Шлюб був задуманий і створений Богом. У чому ж різниця між стосунками людей і християнським шлюбом, що означає християнська родина? Що означає бути одруженим з Божого погляду? Що каже Біблія про обов’язки і права кожного члена сім’ї? Що повинне робити подружжя, щоб підтримувати правильні християнські стосунки? Почнемо із самого початку, із того що почав Бог – зі створення шлюбу.
Інститут шлюбу – це одне з перших Божих встановлень у людських відносинах. Це встановлення єдине, яке після гріхопадіння перейшло до людей у незмінному вигляді: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть два однією плоттю” (Буття 2:24). Бог задумав шлюб до гріхопадіння і, благословивши подружжя, призначив їм життя сповнене і збагачене радістю. Якщо ж це не так, то причина не в самому встановленому інституті, а в тому, що люди підходять до шлюбу легковажно і не виконують встановлених Богом умов, які потрібні для радісного і повноцінного сімейного життя. Правильні подружні стосунки дуже важливі для Бога. Бог не раз порівнює стосунки між чоловіком і дружиною із стосунками між Церквою і Христом: “Бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла. Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї… Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе” (до Ефесян 5:23-25,28). Церква має бути відображенням сім’ї, а сім’я повинна відображати Церкву.
Перевірочний список до одруження
Люди, одружуючись, чекають щось отримати від цього союзу, тому дуже часто керуються неправильними мотивами, такими як: фізичний потяг, бажання набути фінансову стабільність, свободу від батьків, упевненість у собі, отримати визнання інших, фізичний захист, сексуальне задоволення і т. д. і т. п. Але рано чи пізно ваш мотив спливе на поверхню, а шлюб потрапить під загрозу, тому перевірте ще раз, чому ви одружуєтеся.
Із самого початку союз між двома людьми повинен будуватися на правді, кожен має бути щирим, відкритим і чесним до одруження. Не соромтеся ставити один одному питання на будь-які теми: про колишні стосунки і дружбу, про духовні цінності і віросповідання, про фізичні зв’язки і колишні інтимні стосунки. Щирість до весілля допоможе запобігти серйозних проблем у шлюбі і зберегти сім’ю.
Ніколи не поспішайте. Досвід показує, що всі молоді люди повинні перевіряти свої романтичні почуття часом і навіть невеликою розлукою. Час – це основна, головна умова для тих, хто дійсно бажає узнати Божу волю. А коротка розлука дасть можливість почуттям вирости ще більше до вашої обраниці (обранця) або ж навпаки спрямуються до когось іншого.
Бог створив так, що багато наших особистих потреб задовольняються саме в шлюбі. Такі потреби як дружба, сім’я, схвалення і визнання, інтимна близькість і багато що інше людина може отримати тільки в шлюбі. “Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть” (до Ефесян 5:31). Бог створив шлюб для щастя і радості, і так було задумано із самого початку. Шлюб це не результат еволюції, і подружні стосунки не перейшли до нас, як звичаї і традиції наших предків. І це не просто угода між двома людьми, яку вони з легкістю можуть розірвати. Шлюб має Божественне походження і є творінням Бога, яке Він благословив і призначив для людини до кінця її життя: “Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає” (Марка 10:9).
Немає нічого більш ближчого і сокровенного на цій землі, ніж стосунки між чоловіком і дружиною. Господь звертає увагу на те, щоб чоловік залишив своїх батьків і пристав «до жінки своєї» (Буття 2:24). Залишити – зовсім не означає, що людина повинна нехтувати своїми батьками. Це означає, що подружні стосунки і сімейні обов’язки мають бути тепер на першому місці. З того самого моменту, коли чоловік і жінка з’явилися перед Богом і людьми з метою з’єднатися, вони присвячують себе один одному і шлюбні обов’язки стають їх щонайпершим обов’язком.
До церемонії одруження потрібно ставитися серйозно. Це не просто традиція, вигадана людьми, це святе таїнство, яке повинен звершувати священнослужитель. Жених і наречена не повинні ставитися до церемонії одруження легковажно і несерйозно, вони повинні розуміти, що, вступивши в союз, вони набувають не лише супутника до кінця життя, але і отримують обов’язки і відповідальність по відношенню до нього на все життя. Так задумав Бог із самого початку ще в Едемському саду, до гріхопадіння: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть два однією плоттю“. А число “один” – це однина, яка не ділиться.
Одне зі знаменитих висловлювань Августина, свідчить: “Якби Бог хотів щоб жінка правила чоловіком, то Він створив би її з голови Адама. Якби Він хотів зробити її рабинею, то Він створив би її з ноги Адама. Але Бог створив жінку, узявши ребро Адама, бо Він хотів створити для нього помічницю відповідну йому”.
Відповідальність
Шлюб – це союз, який може зруйнувати лише смерть. Церемонія одруження полягає в тому, що люди укладають завіт і дають урочисті обіцянки один одному “любити, шанувати і піклуватися один про одного, доки смерть не розлучить їх”. Не залежно через те, що може статися в майбутньому, чоловік і жінка обіцяють не покидати один одного “у здоров’ї і хворобі, у багатстві і бідності, у радості і в скорботі”. Вони дають свої обіцянки перед людьми і Богом, підтверджуючи таким чином, що тільки смерть може анулювати їх завіт. Жених і наречена не повинні ставитися до цієї церемонії поверхнево і легковажно, вони повинні розуміти всі слова, що вимовляють, їх значення і важливість, а також усю серйозність обіцянок.
Що ж чекати нареченим від спільного життя, тепер, коли вони знають, що шлюб створений Богом для радості і щастя? Що вони повинні відчувати у своїх серцях? Як вони повинні підтримувати ці стосунки, щоб зберегти їх? Чи буде між ними розуміння чи будуть конфлікти? Давайте розглянемо деякі з цих питань.
