Коротко про кожну новозавітну книгу

ЗАКОНОДАВЧІ КНИГИ

Слово “Євангеліє” означає “Блага Вість”. Майже половину Нового Завіту складають чотири розповіді про життя Ісуса і про Благу Вість, принесену Їм на землю. У кожній з цих 4 книг, або євангелій, ці теми розглядаються з різних поглядів, євангелія адресовані різній аудиторії; разом вони складають повну картину життя і вчення Ісуса. Приблизно третина їх сторінок присвячена подіям останнього тижня Його життя на землі, зокрема розп’яттю і воскресінню.

Матфея: Це євангеліє, звернене до юдейської аудиторії, пов’язує Старий Завіт з Новим. Тут Ісус показаний як Месія і Цар, обіцяний у Старому Завіті. Матфей ставить акцент на владі і могутності Ісуса.

Марка: Ймовірно, Марк писав для прагматичних римлян. У цьому євангелії основна увага приділяється Ісусовим діянням. Марк детально, крок за кроком, описує, що робив Ісус на землі.

Луки: Лука був лікарем, але, окрім цього, і талановитим письменником. У його євангелії наводиться багато подробиць, цікавих людям, особливо про те, як Ісус ставився до бідних і знедолених. Книга Луки відрізняється оптимізмом.

Іоанна: Стиль Іоанна відрізняється від стилю авторів інших євангелій, у цьому євангелії більше роздумів. Іоанн виділяє сім чудес (ознак), які вказували, що Ісус був Сином Божим, і розвиває цю тему упродовж усього оповідання.

ІСТОРИЧНІ КНИГИ

Діяння: У Книзі Діянь розповідається, що сталося з послідовниками Ісуса після того, як Він залишив їх. Незабаром керівниками швидко зростаючої церкви стали Петро і Павло.

ПОСЛАННЯ

Апостоли забезпечували духовну підтримку молодої церкви, формулюючи свої вірування і постулати в низці послань. Тринадцять з них (від Римлян до Филимона) написані апостолом Павлом, який ніс християнство поганським народам.

До Римлян: Написано для освіченої аудиторії; богословські ідеї викладені логічно і впорядковано.

1 до Коринф’ян: Дуже практичне послання, у ньому розглядаються проблеми неспокійної Коринфської церкви: питання шлюбу, розколів, розпусти, публічного поклоніння і судових розглядів.

2 до Коринф’ян: Послання, яке Павло написав, захищаючись від звинувачень деяких лжеапостолів.

До Галатів: Короткий варіант Послання до Римлян, де розглядається питання формального дотримання закону. У ньому показано, що Христос приніс свободу, а не рабське підпорядкування низці законів.

До Ефесян: Хоча це послання написане в темниці, це найоптимістичніше і найбільш підбадьорююче послання Павла. У ньому говориться про переваги віруючих у Христа.

До Филип’ян: Церква у Филипах була однією з найулюбленіших Павлових церков. У цьому дружньому посланні говориться, що радості можна набути в будь-якій ситуації.

До Колосян: У цьому посланні, що спростовує певні культи, говориться про досконалість віри в Христа. До того, що зробив Ісус, нічого не треба додавати.

1 до Солунян: Написане на початку служіння Павла, це послання коротко розповідає про історію церкви, а також містить поради Павла з вирішення конкретних проблем.

2 до Солунян: Тут Павло рішучішим тоном говорить про ті ж проблеми, що і в Першому посланні, зокрема, відповідає на питання церкви про Друге пришестя Христове.

1 до Тимофія: Наближаючись до кінця життя, Павло обрав своїм наступником молодого чоловіка на ім’я Тимофій. Два послання до Тимофія – керівництво для молодого пастиря.

2 до Тимофія: Це послання, написане незадовго до смерті Павла, містить його останні повчання юному помічникові.

До Тита: Тит був залишений на Криті, бо в тамтешньої церкви було багато проблем. Павло дає йому практичні поради із цього приводу.

До Филимона: Павло закликає Филимона, власника раба Онисима, який втік, простити раба і прийняти його як брата в Христі.

До Євреїв: Невідомо, хто його написав, але, ймовірно, це послання адресоване християнам, яким погрожувала небезпека повернутися до своєї колишньої релігії. У ньому тлумачиться Старий Завіт і багато юдейських практик пояснюються як символи, що готують до Христа.

Якова: Яків, людина дії, описує як слід поводитися віруючому. Яків вважав, що Христовий послідовник має поводитися певним чином, і він розповідає про таку поведінку у своєму посланні.

1 Петра: Перші християни часто стикалися з жорстокою опозицією, і Петро у своєму посланні утішає і підбадьорює християн, які зазнають гоніння за віру.

2 Петра: На відміну від першого послання Петра, це присвячене внутрішнім проблемам. Воно застерігає від лжевчителів.

1 Іоанна: Іоанн умів наповнити прості слова, такі як світло, любов і життя, глибоким сенсом, і в цьому посланні він дає тонке пояснення основних істин християнського життя.

2 Іоанна: Застерігаючи проти лжевчителів, Іоанн радить церкві, як відповідати їм.

3 Іоанна: Це послання, урівноважуючи 2 Іоанна, рекомендує християнам бути гостинними відносно істинних учителів.

Іуди: Коротке, але рішуче засудження єретиків.

ПРОРОЧІ КНИГИ

Одкровення: Книга видінь і символів. Одкровення – єдина книга Нового Завіту, яка присвячена пророцтву. Вона завершує історію, почату в Книзі Буття, про космічну битву добра і зла, яка ведеться у світі. Одкровення закінчується описом нового неба і нової землі.