Царство Боже усередині нас

Іоанн Хреститель і фарисеї, Джеймс Тіссо

Наблизилося Царство Боже

Проповідь про Царство Боже почав Іоанн Хреститель, проголошуючи: «Покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне». Ісус Христос продовжив, сказавши, що сповнився час і Царство Боже наблизилося. Це написано в Євангелії від Марка 1:14-15: «Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк. 1:14-15). Христос прийшов на цю землю, щоб відкрити двері у Своє Царство, яке не може зрівнятися із жодним з земних. Іноді люди намагаються потрапити в якусь розвиненішу державу, де життя комфортніше, безпечніше. Вони роблять усе, що в їх силах, щоб стати частиною цієї держави: оформлюють документи, вивчають мову, культуру. Але те, що приніс Господь, перевершує усі царства Землі: «Отець ваш благозволив дати вам Царство» (Лк. 12:32). Це Царство самого Бога, де є Цар, закони, правила, своя конституція, якою є Біблія. Кожен з нас назавжди може бути прийнятим у це Царство і бути його вічним жителем, але для цього потрібне щиросерде розкаяння, визнання себе грішником і прийняття Ісуса Христа як свого Спасителя. Ті, хто відкриває своє серце для Христа, приймають це Царство, воно входить всередину їх. Про це і сказав Христос: «Настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк. 1:15). Віруйте в те, що звістка, яка сповіщається, є сама Блага Звістка, це звістка з небес.

Усьому свій час

Важливо не прогаяти час. Так багато людей починають реалізовувати свої плани, але зупиняються на півдорозі. Одні покидають навчання, другі кидають розпочату справу, треті розлучаються. Розтративши марно час, те, що дароване Богом, людина може залишитися біля розбитого корита. Для покаяння теж є певний час. Якщо людина його проґавить, вона втратить свій шанс потрапити в Царство Боже. Христос пропонує людині зупинитися на своїх шляхах, не бути гордою, пихатою, самовпевненою, не спокушатися тим, що вона сама може управляти власною долею. Іншими словами, Бог каже: «Зупинися, Я хочу поговорити з тобою. Подивися на Мене, подивися на себе, на життєвий шлях, який ти пройшов. Якщо так триватиме, ти будеш зруйнований, ворог остаточно тебе знищить. Я хочу тебе врятувати, Я пропоную тобі абсолютно нове життя в Моєму Царстві». Бог пропонує зірвати стоп-кран твого життя через покаяння, бо покаяння – це зупинка на життєвому шляху, це поворот на 180 градусів. Перестань бути богом для себе, відмети своїх ідолів, які б вони не були, схилися перед Богом і скажи: «Прости мене, Господи, за все. Я потребую Тебе, я приймаю Твою любов, Твоє служіння, Твоє батьківство, Твоє божественне право управляти усім моїм життям. Я потребую того, щоб Ти навів повний лад у моєму житті». І тоді настане та година, коли плита, що тисне на вас, звалиться з плечей. Ви не зможете усього пояснити, усього виразити, але почуватимете себе чудово. Це пережив кожен, хто набув Христа. Ми неначе стали по-іншому дихати, відчули чистоту, мир, святість. Потім, почавши відвідувати богослужіння, відчувши спільність, причетність до церкви, раптом виявили, що уміємо молитися, дякувати і поклонятися Богові, і ми відчули, що ми сім’я і Царство Боже наповнює нас.

Менший з людей буде великим у Царстві Божому

Бути членом Божого Царства – це великий привілей. Одного разу Ісус сказав дивні слова: «Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя; але найменший у Царстві Небесному більший за нього. Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:11-12). Іншими словами, Ісус каже: «Навіть якщо ти почуваєш себе дуже маленьким у цьому, земному, царстві, у Моєму Царстві ти будеш більше найбільшої людини, яка народжувалася в цей світ». Іоанн – найбільший з пророків, найбільша людина. Більше, ніж Іоанн Хреститель, людини не було. Він був посланий перед Ісусом Христом, щоб підготувати людей до приходу Месії. І раптом Христос каже, що менший у Царстві Божому буде більше Іоанна Хрестителя. Така небесна оцінка і божественний статус тих, хто входить у Царство Боже. Але далі сказано, що Царство Боже зусиллям здобувається. Іноді ми ставимося до нього як до чогось дешевого, як до запасного парашута. Але це неправильно. Ми повинні розуміти, що маємо, і дорожити цим. Навіть для того, щоб стати громадянином розвиненої земної держави, необхідно платити велику ціну, виконати цілий ряд умов, приписів, щоб було розглянуте твоє питання. За Царство Боже теж необхідно платити ціну. Пам’ятайте, у цьому Царстві найкращий Цар. Якщо узяти усі чесноти царів, то наш Цар перевершує усі ці чесноти. Але Він також бажає, щоб у Його царстві були люди, які б визнавали, цінували Його, щоб в усьому прагнули наслідувати Його, щоб могли стояти пліч-о-пліч і бути вірними своєму Цареві до смерті. Поза сумнівом, диявол робитиме усе, щоб ми втратили Царство Боже, щоб не дійшли до мети. На кожного він посилає розжарені стріли. Але та боротьба, різні сумніви, через які ти проходиш, відстоюючи свою віру, сподівання, не марні. Христос сказав, що тільки докладаючи зусилля здобувають (тобто досягають) це Царство, яке знаходиться поза планетою, за межами цього Всесвіту.

Яке ж воно, це Царство?

Часто люди, приходячи до Господа, пов’язують життя Царства з видимими речами. Для когось це фізична їжа, для когось матеріальні блага, але Павло каже інакше: «Бо Царство Боже – не їжа і питво, але праведність, і мир, і ра­дість у Святому Духові» (Рим. 14:17). Не потрібно вимірювати Царство Боже добробутом, що оточує тебе, майном. Бог може благословити тебе багатьма речами, але це не є Царство Боже. Воно не їжа і питво. Царство Боже – це Дух Святий, що живе в тобі. Христос також каже, що воно не прийде видимим чином: «Не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є» (Лк.17:20-21). Царство Боже входить всередину нас. І воно приносить свою атмосферу, ми переживаємо мир, радість, стаємо праведними. Праведність неможливо заробити чи купити. Це дар. За нього заплатив Ісус Своїм життям, Він помер і воскрес, щоб ми були праведними по вірі в Його спокутну жертву. Саме це атакується дияволом. Він посилає розжарені стріли, щоб людина засумнівалася в любові Божій, перестала вірити і відпала від Христа. Пустити в серце сумнів – значить, дати місце дияволові, руйнувати віру. Це рівносильне тому, що сказати Богові: «Я не довіряю Твоєму Синові, Ти брехун».

І це найсумніше, що тільки може увійти до життя людини, яка одного разу була просвічена світлом Євангелія. Тільки покаяння робить людину громадянином Небесного Царства. Це не просто відчуття на рівні душі, емоцій, відчуттів. Це відчуття присутності Божої в нашому дусі, це усвідомлене присвячення грішної людини Богові, примирення з Ним. Якщо людина зрозуміла суть Євангелія, то Біблія для неї жива і актуальна. Їй не потрібні інші джерела, бо є тільки одна Істина – це наш Цар і Його Слово. Апостол Павло був обійнятий сильними ревнощами, коли казав: «Та коли б навіть ми або ангел з неба став благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде анафема» (Гал. 1:8). До тих пір, поки в тобі діє Дух Святий, у тобі є Царство Боже. Щойно ти втратиш спілкування з Духом Святим, якщо ти перестанеш сповнюватися Духом Святим, Писання втратить всяку силу, ти почнеш шукати відчуттів, надприродних явищ і підеш з міцної основи, якою є Ісус Христос.

Ті, хто живе по плоті, не успадкують Царства Божого

«Невже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці, ні злодії, ні лихварі, ні п’яниці, ні лихословці, ні хижаки – Царства Божого не успадкують. І такими були деякі з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися іменем Господа нашого Ісуса Христа і Духом Бога нашого» (1Кор. 6:9-11). Ті, хто живе по плоті, хто живе душевним життям, Царства Божого не успадкують. Бог Духом Святим у тобі і в мені, Він Духом Святим відродив нас до вічного життя. Буває, що в якійсь сфері ми з Ним боремося, роздвоюємося, робимо жорстоким серце проти слів Царя, але наш Господь нікого не пригноблює. Якщо людина Йому не кориться, залишається безтурботною, Він просто йде з життя такої людини. Це доля всякого, що не приносить плід. Христос сказав: «Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду» (Ін. 15:2). Нехай нікого з нас не спіткає ця доля. Нехай благословить вас Господь!

Автор: Сергій Накул

Попередній запис

Знайти відповіді

В одному із своїх послань апостол Павло вказав, що «всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. ... Читати далі

Наступний запис

Царство Небесне: де воно і як туди потрапити?

Якщо уважно вчитатися і задуматися над усіма словами Христовими про Царство Боже, то стає очевидним: саме це вчення стало фатальним ... Читати далі