“ТАК, НЕЗАБАРОМ ПРИЙДУ”

Тріумф Християнства, Гюстав Доре

Дехто запитує мене, чи цей день уже близько. Дотримуючись того, що написано у Святому Письмі, я відповідаю, що він надходить: “Так, незабаром прийду!” (Об. 22:20). Від Пасхи, від єдиної й вирішальної події – воскресення Ісуса – ми живемо, як сказано в Новому Заповіті, в останніх часах. Ще одна велика подія повинна відбутися в історії – прихід Ісуса в славі й кінець цього світу. Так само, як апостол Павло й перші християни, я глибоко надіюся, що ми ще житимемо на цьому світі, коли настане “новий світ” (див. Мт. 19:28).

Інші люди, своєю чергою, запитують, що я думаю про різноманітні пророцтва, які з’явилися останнім часом і провіщають близьке пришестя Господа Ісуса. Відповідаю, що дуже надіюся, що ці пророцтва натхнені Святим Духом. Велика повага й довіра, яку мають ці свідки (щоправда, не всі) у суспільстві, радше збільшують мою віру в ці передбачення. Крім того, чимало ознак свідчать про те, що ми дожили до останніх часів, описаних на різних апокаліптичних сторінках Нового Заповіту. Прочитаймо їх, щоб переконатися в цьому. Наголошую: ці ознаки пов’язані з надзвичайно складною духовною ситуацією, в якій нині перебуває Церква й світ; але вони не мають нічого спільного з тим фактом, котрий сам по собі нічого не значить, що ми вступили в нове тисячоліття. Це правда, що за своєю природою ці знаки такі, що їх важко розпізнати, а тому треба уникати будь-якого нездорового ажіотажу й збудження. В історії Церкви вже було багато таких моментів, коли люди думали, що настав час вирішального випробування, однак ми й досі тут. Сам Ісус застерігає нас: «Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім’я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть! І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще» (Лк. 21:8-9).

НЕ НАЗИВАТИ ДНЯ Й ГОДИНИ…

Якщо йдеться про день і годину, то не ми маємо їх називати. Тільки Отець знає, коли настане цей час (див. Мр. 13:32), і може, якщо вважатиме за доцільне, дати відчути його наближення вибраним свідкам. Можливо, саме тому з’являються поодинокі пророки, місія яких полягає в проповідуванні – не на підставі людських розрахунків, а на основі того, що отримали від Отця, – хронологічної близькости повернення Ісуса. Однак доти, доки не буде віддано нового наказу, ця місія не буде моєю. Певна річ, я часто веду мову про повернення Господа, оскільки це – важливий елемент нашої віри, записаний у Символі віри, а також тому, що ці пророцтва заслуговують на те, щоб про них нагадувати світові й Церкві, які деколи забувають про останні дні. Що ж стосується решти, то утримуюся від того, щоб називати час. Лише маю надію й молюся, щоб настало це вже невдовзі. Однак відповідь на запитання, чи оте “невдовзі” триватиме місяці, роки, століття чи тисячоліття, залишаю таємничій мудрості Бога. А очікуючи, намагаюся цікавитися справами цього світу й виконувати свої щоденні обов’язки, немовби він мав існувати вічно. Критерій правильного ставлення до цього питання полягає в тому, щоб наше очікування нового світу поєднувалося з активною участю в сучасному повсякденному житті.

…АЛЕ ДУЖЕ ПРАГНУТИ ПОВЕРНЕННЯ ГОСПОДА

Отож, застереження Ісуса не втратило своєї актуальности: “Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець” (Мр. 13:32). Попри те, і нині важливою й нагальною залишається справа пробудження в християнському люді гарячого прагнення приходу Ісуса в славі. Кінець літургійного року й час Різдвяного посту, тобто приходу Ісуса, – це найвідповідніші періоди для того, щоб розмовляти з вірними про пришестя, про яке із зітханням згадуємо під час кожного таїнства Євхаристії, коли після освячення дарів проказуємо (йдеться про римо-католицьку літургію): “Слава Тобі, тому, який помер, слава Тобі, тому, котрий живий, наш Спасителю й наш Боже, прийди, Господи Ісусе!”

Саме такими словами, сповненим цього палкого прагнення, закінчується біблійне об’явлення (Об. 22:16-17,20-21):

«Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня! А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо! Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе! Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами!» Амінь.

Попередній запис

ЇХ БАГАТО, АЛЕ ВОНИ – ВИНЯТКОВІ

Ось чому знаки є й будуть чимось винятковим, навіть якщо, як я казав, будуть численнішими, ніж ми сподіватимемось. Ісус теж ... Читати далі