Позначки «Біблійні коментарі на Новий Заповіт»

Розділи 1:1-2:17

Пролог – 1:1-4 У своїй типовій манері Іван продовжує розвивати тему, розгортаючи другорядний сюжет і повертаючись до основного. Ця структура має таке схематичне зображення «АБА». Іван розпочинає своє свідчення про того, кого бачив і торкався в земному житті (1Ів. 1:1), і сягає до небес, щоби проголосити спільність Сина й Отця (1Ів. 1:2), а потім повертається …

Загальна структура послання

Богослови досить довго не могли дійти єдиної думки щодо визначення структури 1Ів. Деякі дослідники вважають його літературним шедевром, саме тоді, як інші відчайдушно намагаються знайти бодай якийсь логічний порядок розвитку думки. Труднощі виникають, коли, незважаючи на те, що автор повторює, що він «пише», звертаючись до авдиторії, цей документ не має ніяких характерних рис, притаманних текстам …

Взаємозв’язок послань апостола Івана та Євангелія від Івана

Навіть поверхневе читання Євангелія від Івана та його послань дає нам певне уявлення про те, наскільки ці твори близькі. Головна мета Євангелія (і певною мірою послань) полягає в тому, щоби передати, пояснити і захистити євангельське вчення. Більшість прикладів щодо відмінностей у вживанні лексичних засобів в обох творах має пояснення, тому послання і Євангеліє належать до …

Розділ 3

3:1-2 – Визначення традиції У цьому фрагменті автор оцінює роль апостольських послань. Цей текст, очевидно, є другим посланням, але він говорить про те, що в першому та другому посланнях (див. множина «у них» у в. 1) вірні отримують настанову «пам’ятати» (mnĕsthĕnai) отриману традицію. Джерело цієї традиції описане трьома виразами: «святі пророки», «апостоли», та «Господь й …

Розділ 2

2:1-3 – Лжепророки та їхні засудження Ці вірші лаконічно характеризують «лжепророків» і «лжевчителів», які з’явилися в християнських спільнотах. Автор посилається на Втор. 13:1-5, в. 1, повторюючи дискурс Павла, котрий порівнює Церкву та народ Ізраїля, що блукав у пустині. Однак у цьому фрагменті лжепророки діють «таємно», порушують моральні принципи життя, керовані жадібністю та схильні вводити в …

Розділ 1

1:1-2 – Вітання Вірш 1: У найкращих рукописах записано ім’я «Симеон» замість Симона – форма, що трапляється лише в Діях апостолів у промові Якова (Дії 15:14). Здається, що тут свідомо вжито архаїчну форму для підкреслення юдейського походження Петра. З одного боку «Симон Петро» – це типове звертання, типове для Івана. Поєднання слів «раб» та «апостол» …

Ужиток і тлумачення

Позиція, яку займає автор 2Пет. щодо есхатологічних уявлень про співпрацю Петра і Павла як співавторів, є частиною структури доктринального синтезу, що можна прослідкувати з часів Іринея через праці Оригена аж до золотого віку Учителів Церкви (IV та V ст.). Як наслідок, канонічність цього послання не стала предметом сумнівів чи суперечок. Однак, текст послання швидше за …

Друге послання апостола Петра

Ця книга написана в жанрі апостольського послання відомого автору цього послання, оскільки воно містить згадку про «усі листи» [Павла] (3:15-16). Мета цього документа – за допомогою авторитетної думки апостола Петра вирішити дискусійні доктринальні питання і так застерегти християн від впливу лжевчителів та їхнього лжевчення. Традиційно автор висловлює вступне вітання (1:1-2) і подяку (1:3-11), використовуючи авторитет …

Розділ 5

5:1-5 – Особливий заклик до старших та юнаків, щоб увійти в славу Господа Автор цього послання заявляє, що є пресвітером спільноти і свідком мук (5:1), щоби закликати до християнської покори, звертаючись до старших (5:2-4), юнаків (5:5а) і всіх людей (5:5б). Ключове особисте ототожнення, на яке посилається автор, коли говорить про відповідальність у християнській спільноті, не …

Розділ 4

4:1-6 – Хресні муки Христа – джерело нової християнської ментальности Заключний фрагмент (4:1-11) цієї першої частини центральної секції послання розпочинається темою мук Христа, «коли тілом Христос постраждав за нас….» (4:1а). У подвійному висновку (4:1-6,7-11) в експозиції автор прагне підсумувати сказане в попередніх секціях, тому говорить, що вірні мають озброїтися ментальністю (4:16), визначену чинником і значенням …