Радість підтвердження – Гедеон
Кожен удар ціпка по золотистих зернах віддавав гулом у голові. «А… мені… набридло… їсти… зерна… з остяками… хай… Мідіян… подавиться… тою… пшеницею… як… Ізраїль… давиться… зараз… своїми… божками… Не навіки… покинув… нас… Бог… А поки… Він… зглянеться… я… однаково… не буду… їсти… зерна… з остяками… Я… не… буду!..» Зерна було небагато – скільки тої пшениці …