Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
– Тримай спину рівно й просунь ноги в стремена, – наказав конюх Чарльзу Стаддові на його першому полюванні. Чарльз зробив саме так, як йому веліли. – А зараз подивимося на вас трьох, – мовив містер Стадд, їдучи верхи до місця, де на нього чекали юні сини, щоб розпочати полювання. Чарльзові було всього-на-всього шість років, і …
– Боже милостивий! Хто в нас тут у сараї так рано-вранці? Хлопчик, і то ще й голодний. Джордж уже був зібрався тікати. – Не йди, хлопче, – мовила привітна жінка. – Зачекай і поснідай у нас. Думка про їжу переконала Джорджа. – Дякую, місіс, – відповів він. – Я вам вельми вдячний. За сніданком хлопчик …
У чотири роки Семюел Морзе уже ходив до школи. Зазвичай після закінчення занять по полудні він мчав додому й забував про все вивчене, але не сьогодні. – У тебе був вдалий день у школі? – запитав батько. Батько Семюела був пастором у Чарлзтауні, штат Массачусетс, і дуже цікавився освітою сина. Семюел низько опустив голову. – …
– Пограймо в піжмурки, – запропонував Йоганн Себастьян приятелеві. – Цей будинок чудово підходить для цього! Отже, поки Йоганн бігав, щоб сховатися, його друг почав довго рахувати до п’ятдесяти. «Мені сховатись у клуні чи в одному з навчальних класів? – роздумував Йоганн Себастьян. – Ні, я знаю, я сховаюсь у батьковій музичній кімнаті». Пройшовши коридором …
– Мені потрібно вийти на певний час, – сказала місіс Бренд своєму маленькому синові. – Подивися за Конні. Пол широко розплющив очі. Було зовсім темно, і він зовсім не хотів залишатися сам. – Ти ж не будеш один, – підбадьорила мати. – Бог попіклується про тебе. Але потрібно, щоб ти допоміг Йому доглянути твою маленьку …
Із маленького човна на озері замок Данвеган видавався величезним. Ґілліан дивився на його вали на тлі глибокого синього неба й вдоволено усміхався. – Про що ти думаєш? – спитала мати, усміхаючись у відповідь. Ґілліан, перш ніж відповісти, перевів погляд із замку на іскристі води озера й на морських котиків, що грілися на камені. – Я …
Джеймс стояв біля вхідних дверей свого будинку, замикаючи та відмикаючи їх ключем. Щоразу, коли ключ повертався, він слухав клацання й намагався уявити, що відбувається в тій невидимій частині замка. Вирішивши виявити, чи стане ця загадка зрозумілішою з другого боку, чотирирічний хлопчик відчинив важкі двері та вже збирався вийти. – Відійди звідти, – пролунав голос позаду. …
– Час вечеряти, – гукнула мама. – Поквапся, Клайве, а то схолоне. Чотирирічний Клайв саме переглядав ілюстровану книжку, тож настільки захопився, що навіть не почув голосу матері, яка кликала на вечерю. Мамі довелося послати Ворні, старшого брата, щоби той привів його. – Ворушися, – підігнав брата Ворні. – Я вмираю від голоду. – Дай мені …
– Копни мені м’яча! – крикнув Вільфред до свого старшого брата. Альфі повів м’яч уздовж бокової лінії футбольного поля, обійшов суперника, дав знак братові рухатися ліворуч і вдарив по м’ячу в його ж бік. Вільфред, через те що був меншим, а отже, і швидшим, пробіг із м’ячем між двома членами команди суперника, наблизився до сітки …
Томас та його старший брат Вільям стояли на березі, спостерігаючи за тим, як шестеро чоловіків випливали своїм рибальським човном із гавані Анструтер, що на східному узбережжі Шотландії. – Вітер посилюється, – промовив Вільям. – Їм краще триматися близько до берега. – Я думаю, вони мусять плисти туди, де є риба, – міркував Томас. – А …