Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
про те, як Тісту допомагав лікарю Всякабіда Відвідуючи лікарню, Тісту познайомився з хворою дівчинкою. Добродій татко давав пожертви на лікарню, і тому вона була чудово опоряджена. Чисто, просторі палати. Нічого не бракувало для лікування. Крізь широкі вікна проникало сонячне проміння. Стіни були білі аж виблискували. Тісту подумав, що лікарня не бридка. Аж геть не бридка. …
про те, як Тісту йде до пана Дірканадіса на урок про злидні Аби учнів відпустити на вимушені канікули, потрібні надзвичайні події. Звісно, в’язниця, що вкрилася квітами, подія незвичайна. Проте городяни досить скоро заспокоїлись і врешті-решт стали сприймати за нормальне те, що буяє зелень там, де був сірий мур. Ми звикаємо до всього. Навіть до дива. …
про вчених, які не можуть пояснити дива, та про Тісту, який робить відкриття Дорослі мають звичку пояснювати те, що пояснити неможливо. Відразу заходжуються переконувати, що все дивовижне, нове, нетрадиційне було раніше й відоме людині. Згасне вулкан, як докурена цигарка, і ось з десятеро вчених сидять над кратером, прислухаються, принюхуються, спускаються вниз, ранячи коліна, збирають повітря …
про сон, який приснився Тісту, та про все, що трапилося згодом Звичайно, у Тісту виникало чимало запитань. Непокоїли навіть у сні. Вночі після уроку про порядок приснився жахливий сон. Як відомо, сни залишаються снами. Їм не варто надавати надто великого значення. Але й позбутися їх неможливо. Так, уві сні Тісту побачив поголеного на чисто поні …
про науку порядку, яку проходив Тісту в пана Дірканадіса Пан Дірканадіс був людиною запальною, адже постійно вештався біля гармат. Добродій татко доручив йому відповідати за виробництво продукції. Цей пан стежив за працею службовців та робітників заводу. Щоранку перевіряв їхній вихід на працю. Записував відсутніх. Заглядав у гарматні жерла. Звіряв стандарти. Увечері пересвідчувався, чи зачинено всі …
про урок садівництва, під час якого Тісту відкриває свою чудодійну «зелену» силу Ідучи на урок з садівництва, Тісту натягнув на голову солом’яного бриля. Це був перший урок у новій навчальній системі. Добродій татко без сумніву вважав, що логічно почати саме з цього. Урок, власне кажучи, стосувався землі, тієї, по якій ми ходимо; трави, якою живляться …
про зажуру в Осяйному Домі й рішення перейти на іншу освітню систему Зажура – це сумно. Треба увесь день мізкувати. Журлива думка свердлить мозок і не дає спокою. Сновигає по кутках і нічим не гребує. Разом з вітром пролазить у листя, сідлає пташиний спів і мчить по телефонних дротах. Того ранку журливу думку називали в …
про те, як Тісту іде до школи, але не залишається в ній До восьмирічного віку навчанням Тісту серйозно не займалися. Батьки вирішили насамперед самотужки навчити сина читати, писати й рахувати. Треба визнати, що результат вийшов непоганий. Завдяки чудовим малюнкам у книжечці, яку придбали для цієї науки, літера «А» в голові хлопчика запам’яталася в образі Авта, …
про наше знайомство з Мірполем і заводом добродія татка Мірполь – місто, в якому народився Тісту. Воно розбагатіло й зажило слави завдяки заводу добродія татка. На перший погляд Мірполь – місто як місто. З церквою, в’язницею, казармою, крамницями, де продавали цигарки, бакалію, ювелірні вироби. І все ж, про нього знали у всьому світі. Саме тут …
про наше знайомство з Тісту, його батьками та Осяйним Домом Тісту був світловолосий. На кінчиках волосся кучерявилося. То були немов сонячні промінчики із завитком при землі. Він мав широко розплющені блакитні очі, рожеві свіжі щічки. Його любили цілувати дорослі. Дорослі, як відомо, зокрема ті, з широкими чорними ніздрями, зморшками на чолі та волосками у вухах, …