Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Навіть при побіжному прочитанні 1-2Цар. вражає критична оцінка в цих книгах дій царів – як у Північному, так і в Південному царствах. У фокусі уваги – радше сама постать царя, ніж монархічна форма правління. У 1-2Цар. жодного разу не обстояно монархію як найкращий державний устрій; так само жодного разу й не засуджено її як найгірший. …
Твердження, що Першій та Другій Книгам царів надали їхньої визначеної форми і зробили їх невіддільною частиною девтерономістичної історії кола, пов’язані з девтерономістичною реформою, є загальноприйнятим у біблійній екзегезі. Думки різняться щодо того, чи більшу частину цієї праці здійснено за правління Йосії, а під час періоду вигнання й після нього 1-2Цар. лише відредаговано, чи книги є …
Царство Ізраїлю вийшло на близькосхідну політичну сцену порівняно пізно; його оточували вже усталені монархії. Нахабний новачок дав про себе знати, коли Давид успішно підкорив сусідні царства. Це завоювання відбулося під час затишшя у ворожнечі між тамтешніми супердержавами, спричиненого занепадом Асирії. Ізраїлеві пощастило із розташуванням на основних караванних шляхах між могутніми Межиріччям і Єгиптом. Торгівля сприяла …
Перша та Друга Книги Царів розповідають історію монархії в Ізраїлі від тріюмфу Давидового спадкоємця Соломона в Єрусалимі до вигнання Давидового нащадка Єгояхіна у Вавилоні. По обох книгах розкидано хронологічні вказівки: наратив охоплює приблизно чотирьохсотлітній період. Як і в 1-2Сам., центральним питанням у Книгах Царів є роль Бога у формуванні суспільства. У цьому наративі єрусалимський Храм …
Останні чотири глави 2Сам. творять цілком окрему збірку текстів. Її компактно укладено: три види передання упорядковано немовби в трьох концентричних колах. Посередині – дві побожні пісні або ж псалми (22:2-51, що збігається із Пс. 18:2-50, і 23:1-7). Обабіч них – два переліки Давидових воїнів та їхніх подвигів (21:15-22; 23:8-39). А відкривають і замикають усю збірку …
19:11-20:3 – Повернення Політика угрупувань виступає на передній план тією мірою, як Давид готує своє повернення. Оповідач мусить вдумливо змалювати все політичне тло цього повернення перед тим, як звернутися до живіших, особистіших деталей. Критично важливе доручення одержують двоє Давидових агентів в Єрусалимі: священики Садок і Евіятар. Спочатку вони мають звернутися до старійшин Юди, адже ті …
Далі – повна зміна декорацій. Наратив переносить нас до Єрусалиму під пануванням Авесалома, який планує зміцнити свою щойно захоплену владу. Ці плани не здійсняться: Авесалом поляже в битві, а Давид поверне собі царський престол. Авесалом та його прихильники входять у місто. Ахітофел теж з Авесаломом. Вступає з ним у контакт і Давидів агент Хушай. Він …
Розділи 15-20 – Давидова остаточна поразка З огляду на приписувану Давидові вправність полководця і державця, ця оповідь розповідає про подію, якої ніколи не мало б статися. Коли цар відвойовує втрачені столицю й царство – це добре, але набагато краще й мудріше було б узагалі їх не втрачати. Отож перед нами історія великої поразки Давида. Вона …
2Сам. 13 Біблійний текст не обмежується історією особистого життя Давида: він знайомить і з тими подіями, котрі, розгортаючись у його житті та житті Ізраїлю, дедалі більше виходили в публічну сферу. В оповіді, що перед нами, рушієм сюжету стає закоханість Давидового сина і спадкоємця Амнона в Тамару, вродливу сестру іншого сина Давида, Авесалома. Тамара, однак, залишається …
Обрамленням цієї позірно простої, та насправді незмірно складної оповіді служать повідомлення про початковий і завершальний етап військового походу на столицю аммонітян – Раббу, що по той бік Йордану. На початку походу Йоав виступає полководцем Давида, ведучи за нього війну; посередині він виступає Давидовим катом, здійснюючи за нього страти; наприкінці походу він підтримує Давида політично, обороняючи …