Позначки «Любити в сто разів більше»

Сонце, що сходить (Ів. 20:1-9)

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував. Можна вірити, що Ісус був незвичайною особою, що чинив чудеса, навіть воскрешав померлих, але цього замало. Можна бути до глибини душі зворушеним Його дивовижним вченням – про любов, добро й простоту, але й цього також замало. Потрібна ще крапка над …

Мати (Ів. 19:23-27)

Оце мати твоя! Як так трапилося, що Марія стала нашою Матір’ю? Зосередьмо увагу на словах Ісуса: «Оце, жоно, твій син!… Оце мати твоя!» (пор.: Ів. 19:26-27), – на основі яких можемо визнати Марію нашою Матір’ю, а в Іванові побачити кожного учня Христа. Однак це не зовсім так. Слова Ісуса в той момент не мали характеру …

Дякую (Ів. 19:41-42)

А в саду [був] новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. Тіло Ісуса спочило в гробі. Це час тиші й поклоніння. Стоячи на колінах у задумі перед гробом Ісуса, пригадаймо слова з Євангелія: «Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, …

Тріумф хреста (Ів. 18:1-19:42)

Цар Я. Були часи, коли Страсна п’ятниця була днем жалоби. Богослужіння відправляли в храмах у чорних ризах, у супроводі сумних мелодій на зразок «Гірких жалів». Страждання й смерть Христа, безперечно, породжують у наших душах співчуття й жаль, але в нашому переживанні Страсної п’ятниці ми повинні піти ще далі. Отож чорні ризи замінили на червоні, що …

Дотик благодаті (Ів. 17:20-26)

Благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене. Як це добре, що Ісус не забув про нас. Молився у світлиці Таємної вечері: «Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене» (Ів. 17:20). Це достоту про нас. Ісус думав про нас, піклувався …

Важка ноша правди (Ів. 17:11-19)

Освяти Ти їх правдою! «Освяти Ти їх правдою!» (Ів. 17:17). Святість і правда. Між цими двома поняттями існує глибокий зв’язок. Не буває святости без правди й правди без святости. Цей нерозривний зв’язок пояснює нам, чому так важко досягти святости, чому мало хто осягає її. Отож, так важко стати святим тому, що дуже важко жити правдою. …

Моє – це Твоє (Ів. 17:1-11)

Усе бо Моє – то Твоє. Неймовірною є спільність і єдність Отця із Сином: «Усе бо Моє – то Твоє, а Твоє – то Моє» (Ів. 17:10). Спільність, єдність і любов – як мало цього всього в сучасному світі. Те, що сьогодні модне, – це конкуренція і зиск. Якщо нині Європа й світ об’єднуються, якщо …

Підсумок (Ів. 16:29-33)

Я світ переміг! Про деякі народи кажуть, що вони вміють вигравати битви, але програють війни. А тимчасом виграна війна важливіша від виграної битви, бо насправді має значення лише перша з них. У житті Ісуса було багато битв і поразок – Йому не завжди вдавалося перемогти. Часто Його не розуміли, покидали учні, зраджували. А врешті народ, …

В ім’я Ісуса (Ів. 16:23-28)

В Моє Ймення. Дуже легко просити в ім’я Ісуса. Римо-католики прохальну молитву зазвичай закінчують словами: «В ім’я Ісуса. Амінь» або «Через Христа, Господа нашого. Амінь». Ці прості речення наприкінці можуть бути, однак, чимось на кшталт фальшивого підпису. Нещодавно редактори одного з тижневиків упродовж одного дня виготовили собі печатки діагностичного центру, лікаря і, здається, нотаріуса. За …

Людина, що діє навпаки (Ів. 16:20-23)

Будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Християнин – це людина, що діє навпаки. Згідно із сьогоднішнім Євангелієм, світ сміється, а він плаче. А от розгорнувши Об’явлення або Євангеліє від св. Луки, можемо прочитати: «Люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ… Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, …