Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
– Ну, що з тобою робити, маленький? Цуценя величезними сумними очима дивилося на велику людину з мітлою. Зазвичай, собаки дуже бояться двірників, особливо їх мітли, але малюкові було вже однаково. Він помирав. Тиждень тому його мати, дворова собака, перестала підпускати малюка до себе й годувати молочком. Цуценя давно не їло. Іноді воно пило воду з …
– Світланко, вставай! – сказала мама, відчинивши двері до дитячої кімнати. Будильник, що стоїть на тумбочці біля ліжка, болісно скривився: «Знову скаже: “Зараз”!» Так і сталося. Світланка, не розплющуючи очей, солодко потягнулася і сонно промовила: – Зара… Будильник сердито крякнув. Минуло 10 хвилин. Мама знову з кухні погукала: – Ланусю, вставай, дитино! – Зара… – …
Коли Світланка вперше побачила Дарсі, то не змогла стримати захопленого вигуку. Кошеня було просто біло-рожевим клубочком: суміш пухнастої білосніжної шерсті, мордочки з рожевим носиком, і такими ж рожевими подушечками на лапках. Світланка ніжно пригорнула до себе маленьку принцесу і вдячно подивилася на батьків. Вона так давно хотіла мати кошеня. Хоч якесь. А тут – таке …
Наближався День народження Світланки. Вона мріяла про папугу. Саме про такого, яким виявився подарований Кузя: красивим і розумним. Він весело кричав: «Лана! (так Світланку часто називали домашні) Тато! Мама!», а ще лагідно говорив про себе: «Кузя хор-р-роший хлопчик!» Кузя любив гратися із сірниковою коробкою і котити по кімнаті тенісний м’ячик. Коли в нього був гарний …
Всі чекали появи маленької дівчинки. І бабусі, і дідусі, і тітоньки, і дядечки. Але от біда: перед самим її народженням всі родичі мало не посварилися – кожен хотів, щоб дівчинку назвали на його честь, тобто, його ім’ям. Бабуся Оля хотіла, щоб назвали маленьку Олечкою, бабуся Катя – Катрусею, дідусь Георгій, для своїх просто Жора, – …
Одного разу ми пішли в ліс по гриби. Зібрали багато-багато. Кошики були повні сироїжок, білих грибів, печериць і маслюків. Ми втомилися, тому, коли знайшли струмок, сіли перепочити і освіжитися прохолодною водою. Сиділи мовчки. Раптом із води вистрибнуло жабеня. Напевно, найсміливіше. Мені воно сподобалося, а моєму старшому братові – ні. Він розмахнувся і вдарив палицею по …
– Коли-небудь якийсь перехожий сяде перепочити в тіні цього дерева і згадає нас добрим словом, – сказав дідусь. – Ти хотів би почути це слово? – запитав я. – Коли дерево виросте великим, мене вже не буде серед живих. – Ти помреш? Але чому? – засмутився я. – Тому що кожна людина помирає. Так потрібно. …
Мама попросила мене підмести доріжки у дворі. Мені не хотілося. Дуже кортіло піти зі своїм цуценям погуляти. Джек став ученим цуценям. Він уже виконував деякі команди. Але найулюбленішою командою Джека була команда: «Гуляти». Ось і зараз Джек всіма силами собачих хитрощів намагався мені продемонструвати, що хоче піти зі мною гуляти. Він то хапав паличку і …
Одного разу тато прочитав мені оповідання. У ньому йшлося про те, як один учений поїхав на північ вивчати життя різних тварин. Із собою він узяв свого вірного друга – пса Джека. На півночі завжди дуже холодно. Там майже не буває сонця. Часто йде сніг. Річки замерзають. Дмуть холодні вітри. Ось, мабуть, тому вчений застудився і …
У нашої курки вилупилися курчата. Одне мені сподобалося найбільше. Воно веселе, жовтеньке. Ось таке. Воно завжди першим підбігає до годівниці, тому що дуже любить зернятка і хлібні крихти. І клює їх. Ось так. Іноді курча вчиться бігати і літати. Ось так. А ще воно любить пити водичку, і коли її п’є, завжди задирає голівку. Ось …