Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Бог на першому місці! Нездатність відводити Богу перше місце в житті і служінні – одна з граней різноликої гордості. В однієї з християнських родин було прийнято, щоб діти віддавали листи на перевірку батькові. Це робилося спочатку для того, щоб він виправив помилки, а потім, коли діти виросли, – просто за звичкою, за давно заведеним порядком. …
«І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним» (Вих. 34:29). Є люди, схожі на Мойсея, що сходить із Сінаю. Живуть звичайним, буденним життям, не здійснюють великих учинків, не виголошують …
“Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге: уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі. Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння, щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість” (Іов. 33:14-17). Так по Своїй любові і довготерпінню діє …
Деколи можна почути такий закид: «Навіщо бути християнином? Адже є так багато людей, які не визнають Євангелія, а живуть чесно, не крадуть, не обманюють…» Так! Це правда! У сумлінні кожної людини укорінений природний закон, який зобов’язує її дотримуватися основних моральних норм. Але чи християнська етика – це лише природний закон? Якщо ми так вважаємо, то …
«Ніхто не йшов учора, не простує сьогодні та не піде завтра до Бога тією самою дорогою, що я. Для кожного сонце має окремий промінь, а Бог – єдину й неповторну дорогу». Ці слова поета ідеально ілюструють проблему покликання. Дорога до Сонця, до того найправдивішого Світла, яким є Бог, – це лише моя дорога, і ніхто …
Одна італійська акторка колись зізналася: «Минуле? Воно для мене не існує. Минуле навіває на мене нудьгу: я не читаю вдруге листів, не дивлюся ще раз фотографій, не терплю вигляду старого одягу в шафі, ненавиджу жалісливих спогадів і різноманітних пам’яток, а також осіб, які жаліються. Пам’ять – це спадщина, відкладена набік, на старість». Думаю, що навіть …
Гордість породжує непокору. Згадайте гріхопадіння Адама і Єви. Покора і підпорядкування є протилежностями гордості. Гордість не дозволяє визнати істинне джерело наших талантів – Бога. Це і не дає нам служити нашими талантами Богу і ближнім. Багато хто навіть не здогадується, що вони повинні своїми талантами прославляти свого Творця, а не себе! Гордість породжує в нас …
В одному з міст хтось написав на мурі: «Люди, думайте! Це не боляче!». Прочитавши таке, можна у відповідь лише усміхнутися, хоча, можливо, варто натомість було б запитати: «Чи від цього справді ніколи не боляче?». Бо мені здається, що бувають такі думки, які завдають майже фізичного болю, та ще й такого дошкульного, що людина вдається до …
І. Два боки медалі: Гордість – це пихате вивищення над ближніми. Це частина нашого гріховного серця (розуму), яка каже нам, що ми кращі, розумніші, красивіші і важливіші за інших. Другий бік гордості – самоправедність: “Фарисей, ставши, так про себе молився: Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, неправедні, перелюбники, або як …
На тротуарі лежить чоловік, добре вдягнений, доглянутий… Може, йому стало погано? Може, треба викликати швидку допомогу? Та ні, напевне, пияк, не буду перевіряти, можливо, хтось інший ним зацікавиться… Коли я виймала з наплічника канапку, яку узяла собі до школи на другий сніданок, зауважила дивний блиск в очах Басі. Вона ніколи не приносить канапок, її батьки …