На землі практично немає народів, які не зберегли б спогадів про гігантських драконів, монстрів і чудовиськ. Згадаємо нашого Змія Горинича!
У хроніках західноєвропейських народів містититься безліч згадок про всіляких драконів.
Так, герой середньовічної поеми Беовульф (495-583 роки), у 515 році переміг чудовисько ГРЕНДЕЛЬ (термін “динозавр”, як ви пам’ятаєте, з’явився лише в 1841 році, а до цього різні народи були вимушені по-своєму називати цих тварин). Тривалість життя гренделя перевищувала 300 років, і наприкінці його чудовисько було в кілька разів вище за людину, яку йому не складало труднощів проковтнути. Гігантський монстр швидко і безшумно пересувався на задніх кінцівках, передні ж були маленькими і кволими. Чим не достовірний опис тиранозавра? Беовульф, який знав найуразливіші сторони супротивника, проткнув у ближньому бою динозаврові незахищену утробу, після чого звір здох від втрати крові.
Хтось може засумніватися: як можна вбити величезного динозавра примітивною зброєю? Проте, китобої примудрялися вбивати китів і затягувати їх на борт вітрильних судів за допомогою ручних гарпунів і злагоджених дій команди, хоча кити за розмірами набагато більші за динозаврів.
Достовірною історичною особою є також великомученик Георгій. Згідно з переданням, в один зі своїх походів воїн виявився в Бейруті. Неподалік від міста, у ліванських горах розташовувалося озеро. У ньому мешкав хижий дракон, який наводив жах на всю місцевість. Дізнавшись про це, святий Георгій вступив з драконом у двобій і, пронизавши списом горло тварини, прибив її до землі.
Потім він зв’язав поранене чудовисько (рептилія, як їй і належить, виявилася дуже живучою) і відволік у місто, де відтяв йому голову при великому скупченні народу. Перемога святого Георгія над драконом стала великим символом перемоги Християнства, яке рятує людей, над язичництвом, що нищить людину. Цей подвиг додав до імені великомученика звучне визначення Переможець. Дуже цікаво, що на думку деяких учених, дракон, убитий Георгієм Переможцем, за описами нагадує хижого динозавра баріонікса.
Зустрічі з драконами згадуються в церковних хроніках так само часто, як і у світських джерелах. Наприклад, в англійській хроніці 1405 року повідомляється: “Неподалік від міста Буреса, що біля Садбері, на превеликій жаль усього люду, нещодавно з’явився дракон, величезний тілом, з гребенем на голові, із зубами як зуби пили і хвостом неймовірної довжини”. Такі характеристики як “гребінь на голові” і “хвіст неймовірної довжини” свідчать про схожість “дракона” з динозаврами.
Описи “драконів” зустрічаються з дивною постійністю від Великобританії (прапор Уельсу є зображенням дракона) по всій Європі та Індії, аж до Китаю. Зображення драконів часто зустрічаються на китайському глиняному посуді, виробах з дерева, вишивці і т. ін.
Усі ці приклади підтверджують, що динозаври і є історичні дракони, які жили на Землі не так вже давно. Це суперечить теорії еволюції, згідно якої динозаври існували, нібито, за мільйони років до появи людей, а замість цього ще раз підтверджує достовірність біблійного літопису світу.
Характерною рисою всіх наведених вище оповідань є велика кількість чисто побутових деталей і відсутність в описуваних тварин якихось надприродних властивостей, характерних для міфології. Але найбільш вражаюче – це те, що безліч згадок про динозаврів ми можемо знайти і в Біблії.