Настав час закінчувати книжку. Я вирішив зробити це у вигляді окремих пунктів, які, один за одним, коротко нагадають Вам усе те, про що було сказано раніше.
- Християнська молитва не зводиться лише до молитви-прохання. Це також молитва поклоніння, молитва прослави й подяки. Та все ж Ісус і Його Церква освятили цінність молитви-прохання.
- Господь чує всі наші прохання, навіть знає їх ще до того, як ми їх встигли сформулювати. Молимося до Нього не для того, щоб інформувати Його чи лестити Йому, а для того, щоб зміцнити свою віру в Його діяльну любов.
- Молитва, яку Бог хоче й любить вислуховувати, – це молитва, яку людина промовляє з непохитною вірою.
- Господь прагне, щоб, висловлюючи свої прохання, ми з повагою ставилися до єрархії просьб, викладених в “Отче наш”. Отож, насамперед слід молитися за те, щоб була вшанована Його любов, щоб урешті остаточно прийшло Царство Його й щоб уся Його спасення воля сповнилася на землі так, як уже здійснилася на небі. Господь, щоправда, милосердно приймає також усі інші наші прохання, що стосуються нашого повсякденного життя, наших близьких і цілого світу.
- Що стосується чіткої обіцянки Ісуса, то будьмо певні, що кожна молитва, промовлена з вірою, є або буде уважно вислухана. Ніколи не допускаймо до себе думки про те, що в такому разі проявляємо надмірну побожність. Треба сприймати те, що сказав Ісус, дослівно: “Просіть і буде вам дано”.
- Ісус не є тепер менш милосердним, аніж був у Своєму земному житті. Не є також менш могутнім. Навпаки, від воскресення була дана Йому “всяка влада на небі й на землі” (див. Мт. 28:18). За умови, що віримо в це від усього серця й що сама Церква твердо в це вірить, Він готовий сьогодні, більше ніж будь-коли, являти знаки Своїй Церкві, як це, зрештою, сам чітко пообіцяв.
- Отож, гідним похвали є, зокрема, молитися за оздоровлення й, особливо, звершувати таїнство єлеопомазання хворих, твердо вірячи, що Господь може, якщо захоче цього, у відповідь на ці дії зцілити недужого. Молячись за зцілення в спільноті, ми зміцнимо віру учасників молитви в безмежну щедрість Господа й водночас зможемо уникнути всього, що могло б збудити нездоровий ажіотаж.
- Якщо не помічаємо відразу, що Господь слухає нашу молитву, якщо нам навіть здається, що Він зовсім нас не чує, наперед визнаймо, що Він має рацію, і далі вірмо від усього серця, що вислуховує нас і завжди вислуховуватиме. Він заплатив достатню ціну – ціну хреста за Понтія Пилата й протягом усієї історії, – щоб ми повністю довіряли Йому.
- Якщо, на перший погляд, у цю мить не вислуховує нас, то, можливо, вислухає пізніше. А тим часом з подвійною силою почнімо вірити в Нього. Можливо, також, що Господь хоче нас вислухати інакше, таким способом, який начебто збиває нас зі звичного шляху, але щодо якого зрозуміємо колись, що вів нас до правдивого добра. Наприклад: молюся з вірою й наполегливістю за зцілення якоїсь людини, а вона – замість того, щоб одужати, – помирає. Я не зроблю висновку, що Господь не вислухав мене, а радше скажу: “На цю хвилину саме завдяки смерті ця особа отримала найбільше добро. Одного дня я зрозумію це”.
- Урешті, ніколи не забуваймо про те, що земне життя – це лише перший етап нашого життя, і ми, як і цілий сучасний світ, очікуємо на звільнення “від неволі тління” (Рим. 8:21). Наша надія сягає далі, ніж нинішній стан усесвіту, оскільки “за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває” (2Пет. 3:13). Щойно там Бог зможе обдарувати нас остаточним щастям.
- Коли Бог сотворить усе нове (див. Об. 21:5), ми із захопленням зрозуміємо, що навіть найменшу з наших молитов-прохань було цілковито вислухано, до того ж навіть більшою мірою, ніж ми того прагнули. Тут, на землі, ми молилися за зцілення якоїсь людини, за те, щоб припинилося насильство й війни, щоб наші діти або внуки віднайшли дорогу до Господа й Церкви, щоб наші роз’єднані родини знову об’єдналися тощо. Якщо маємо тверду, непохитну віру, побачимо, що частіше, ніж думаємо, Бог вислуховує нас у цьому житті, навіть якщо – і це правда – не може дарувати нам на цьому світі остаточного спасення. Зате в Царстві Небесному Він, поза сумнівом, вислухає всі наші молитви-прохання. Там наші хворі й наші померлі танцюватимуть, преобразившись від радости воскресення. Там припиняться всі конфлікти, і запанує безконечний мир і спокій. Там усі наші діти назавжди спочинуть у серці Бога й стануть живими каменями вічної Церкви. Там родини, які знищило взаємне нерозуміння, знову заживуть у злагоді й гармонії, яку черпатимуть із вічного джерела Ісусового серця. І це стосуватиметься всіх наших нинішніх бід і турбот, оскільки того дня Бог витре “кожну сльозу” з наших очей (див. Об. 21:4).
- У наш час найактуальнішою й найвідповіднішою молитвою прохання є та, якою Святий Дух освятив останні рядки Біблії: “Прийди, Господи Ісусе!” (Об. 22:20). Це, зрештою, також одне з прохань “Отче наш”: “Нехай прийде Царство Твоє». О так, нехай якнайшвидше відбудеться славетне повернення Ісуса, яке дозволить Отцеві зробити так, щоб проминув “стан світу цього” (див. 1Кор. 7:31) і настало Царство, в якому Бог буде “у всьому все” (див. 1Кор. 15:28). І тоді всі наші молитви будуть цілковито вислухані, аж до останньої. “Просіть і буде вам дано”.
ГОСПОДЬ НІКОЛИ НЕ РОЗЧАРУЄ ВАС!
Сподіваюся, що за допомогою цієї книжки я роз’яснив глибоку правду й велику цінність молитви-прохання. Якщо так, то дякую за це Богу. Якщо ж я не виправдав Ваших сподівань, нехай Господь – Який ніколи не розчарує Вас! – дасть мені іншу нагоду утвердити Вас у вірі.
Намюр, 27 грудня 2002 року, Андре-Мутьєн Леонар, єпископ Намюра