У Першому посланні до Коринтян апостол Павло поділився наступним принципом: «Для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних; для тих, що не мають закону, – був як такий, що не має закону [не будучи таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу], щоб придбати тих, які не мають закону; для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких» (9:20-22). Через це ми стикаємося в його проповіді язичникам відсилання на деяких язичницьких поетів: «Щоб вони шукали Бога, чи не відчують Його і чи не знайдуть, хоч Він і недалеко від кожного з нас: бо ми Ним живемо‚ і рухаємось‚ і існуємо, як і деякі з ваших віршотворців говорили: “Ми Його і рід”» (Діян. 17:27,28). Отже, якщо апостол Павло заради кращого донесення до оточення Благої Звістки не гребував працями людей світу цього, то чому б нам, сучасним благовісникам, теж не скористатися добрим прикладом, який всім подає апостол Павло.
У зв’язку з цим пригадується гасло з роману одеситів І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців»: «Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих». Багатьом з вірних це гасло може різати слух, проте на користь цього твердження можна навести кілька (достатньо і трьох) біблійних цитат/прикладів.
Отже:
- «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:12).
- «Бо сказано: “У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі”. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2Кор. 6:2).
Хіба ці біблійні цитати не стверджують, що спасіння люди – це справа її особистого вибору? Саме її власного вибору, а не когось іншого. І стосовно прикладу:
- «Тоді жінка (самарянка з міста Сихар) залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям: ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос?» (Ін. 4:28,29).
Жінка, між іншим ізгой у власному селищі, кидає всі свої справи і йде до людей, які ставилися, м’яко кажучи, не дуже тепло до неї, щоб сповістити, що їхню місцину відвідав довгоочікуваний Месія. У цьому випадку жінка дбала не тільки про власне спасіння, але й про спасіння оточуючих її людей, що теж є необхідною умовою для власного спасіння.
І це те, про що забуває багато людей, які ігнорують добрі біблійні приклади. Зокрема той, який подає апостол Павло стосовно проповіді людям світу цього.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Добрий приклад