Видатна особливість (Розділи 26-37)
Сьомого січня 1855 року священик церкви Нью Парк Стріт, м. Саутвек, почав свою проповідь такими словами:
«Одного разу хтось сказав, що «належне вивчення людства – це людина». Я не протистоятиму цій ідеї, але я вірю, що також істинне те, що належне вивчення обранця Божого – це Бог; належне вивчення християнина – це Бог. Найвища наука, піднесений роздум, могутня філософія, які колись змогли б привернути увагу Божого дитя, це ім’я, суть, особа, робота, справи і існування великого Бога, Якого дослідник називає своїм Отцем.
Є щось надзвичайно удосконалювальне для нашого розуму в роздумі про могутність Божу. Цей предмет настільки великий, що наші думки губляться в його безмірності; настільки глибокий, що наша гордість тоне в його нескінченності. Інші предмети ми можемо розуміти і вирішувати; у них ми почуваємо себе самозадоволеними і продовжуємо наше ходіння з думкою: «Подивіться, я – мудрий». Але, коли ми підходимо до цього величезного предмета і розуміємо, що наш вимірник глибини не може досліджувати його глибину, і що наше око, навіть як в орла, не може бачити його висоти, ми відвертаємося, думаючи, що суєтна людина була б мудрою, але вона, по суті справи, є подібною до дикого осляти, яке вигукує: «Я нічого не знаю». Жоден інший предмет вивчення не приведе нас до упокорювання розуму, окрім предмета роздуму про Бога».
Ці слова були сказані проповідником Чарльзом Спердженом більше, ніж сто років тому, коли йому було лише 20 років! Які дивні слова, – і тоді, і зараз. І яке дивне спонукання для вивчення розділів 38-41 книги Йова. Можливо, що в усій Біблії немає жодного іншого місця Писання, яке наполегливо досліджує силу, знання і присутність Божі. Ця Видатна особливість ще більше посилює свою ефективність у цих розділах, бо слова виходять прямо з вуст Божий, коли Він звертається до Йова. Як це сказав Сперджен, ці слова «настільки великі, що наші думки губляться в їх безмірності; настільки глибокі, що наша гордість тоне в їх нескінченності».
Бог терпляче слухав Йова і його друзів. Тепер же настав час, щоб Йому говорити, а Йову – слухати. Його слова чітко проникливі, і Його послання повне мудрості. Бог ставить Йову питання за питанням, кожне з яких збільшує розподіл між тим, хто є Бог і хто є Йов, до тих пір, поки неможливо було бачити те, що знаходиться на другому боці цієї прірви. Бог почав цю зустріч, яка змінила життя Йова, у 38:1-3: «Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав: Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!».
Говорячи іншими словами: «Хто ця людина, яка не розуміє, про що говорить? У Мене є декілька питань, і Я хочу, щоб ти Мені відповів на них».
У своїй книзі «Пізнання Святого» Е. В. Тозер пише: «Те, що спадає нам на думку, коли ми думаємо про Бога, – це є найважливішою інформацією про нас».
