Розділ 6: Руйнуючи твердині

Що заважає людині повністю присвятити себе служінню Богу і людям?

У цьому розділі я хочу поговорити про твердині, що заважають людям почати своє служіння, виконати свою місію. Але спершу визначимо, що таке місія.

Місія – це мета і призначення людини на цій землі. У кожного вона своя. У когось місія нести Божу любов, чесність, порядність, радість і надію в інші народи, у когось – у політику, спорт, мистецтво чи бізнес. У місії приховані благословення не лише для того, хто виконує її, але і для усього людства. Тому дуже шкода, коли ми дозволяємо дияволу або якимсь іншим речам зупинити нас.

А ще місія – ця відчайдушна завзятість. Коли ви втілюєте її, просто необхідно бути відчайдушним. І настільки відчайдушним, щоб не зневіритися, поки не зробиш те, що Бог закликає зробити.

Місіонери – люди відваги. Люди, одержимі тим, що роблять. Якщо ви хочете щось змінювати, вам треба бути відчайдушно наполегливими, щоб не зупинитися і не зневіритися. У кожного служителя будуть часи випробувань, але відчайдушна завзятість допоможе здолати їх. Завжди є труднощі, які потрібно пройти, і Божою силою і благодаттю ми можемо це зробити.

Отже, твердині, що заважають людям виконати свою місію:

1 Я не готовий

Ви вірите, що місія – це благословення? Якщо так, то дайте відповідь на питання: ви, перш ніж отримати благословення, готуєте себе для цього чи просто приймаєте? Я гадаю, просто приймаєте. Те ж саме має відбуватися і з місією, якщо ви вважаєте це благословенням. Але, на жаль, у цій ситуації буває інакше. Бог каже:

– Сину Мій, Я так люблю тебе. Подивися, Я приготував для тебе цю землю. Вона – твоя.

– Так? Чудово, клас! – кажемо ми.

– Ти можеш піти і узяти її прямо зараз! Йди і бери!

– Що, прямо зараз? Ну, це ж все одно моє, мені треба ще підготуватися.

Браття і сестри, якщо Бог нам щось дає, ми вже готові прийняти. І якщо Він вже показав вам вашу країну, долю, напрям діяльності, а ви гадаєте, що ще не готові, це – брехня! Коли я хочу благословити свого сина, йому не треба для цього готуватися. Він спокійно йде зі мною куди завгодно, бо туди його веду я. А він знає, що тато дає йому завжди тільки усе найкраще. Це питання його довіри до мене. А він мені довіряє, тому йде і отримує благословення, абсолютно не готуючись до нього.

Коли Бог каже вам піти кудись, Він знає – ви зможете це узяти. Він вже усе для вас приготував. Але якщо ви кажете, що ще не готові, запитайте себе, чи вірите ви сьогодні своєму Таткові, чи довіряєте Йому в тому, куди Він хоче вас вести.

Повірте Отцю, підіть у свою «землю», де Ним вже усе приготовано для вас, і насолоджуйтеся благословеннями.

2 Країна «закрита», ринок переповнений, політика недоступна

Хто чув такі слова? Я роздумував про це і пригадав Мойсея. Що був Єгипет у його часи? Це була могутня країна, в якій були сильні гоніння на вірних. Аж до того, що навіть їх дітей вбивали. Що б ми сьогодні сказали, дивлячись на таку ситуацію? «Країна «закрита». Тепер дайте відповідь мені на друге питання: хто «відкрив» Єгипет, Бог чи Мойсей? Бог. А навіщо тоді туди ходив Мойсей? Щоб через нього Бог відкрив цю країну. А багато хто з нас сидить і думає: «Ось коли Бог відкриє, я піду. Не час ще. Працюй, Боже, працюй». Але я вам скажу: якщо країна відкриється, ви там вже не будете потрібні. А навіщо? Адже усе буде гаразд.

Не треба чекати, поки країни «відкриються». Це ми повинні йти і відкривати будь-які території. Це наше покликання, це наша відповідальність. Щоб Єгипет «відкрився», Мойсей пішов туди і «відкрив» його силою Божою.

Перестаньте сидіти і чекати. Бог хоче, щоб ми йшли і «відкривали» країни, різні сфери суспільства Його силою. До цього ми і покликані. А якщо просто сидіти, вони ніколи не відкриються. Та насправді вони і не закриті. Це просто ми дали можливість дияволові робити там усе, що він хоче. Коли ми почнемо щось робити, сатана перестане. Ми не покликані бути спостерігачами. Наше покликання – звільняти. Наше покликання – піти у свою країну і зробити її вільною силою Божою, Його могутністю. Це брехня диявола, що є «закриті» країни, «закриті» території. Просто є вірні, які бояться.

3 Страх перед гоніннями

Звідки в нас взагалі цей менталітет гонінь? Я стільки бачив переляканих місіонерів, що ви собі навіть не уявляєте. Якщо ви їдете в якусь країну, а вам починають говорити про гоніння на вірних у тій «землі», слухайте-но, не мучте себе завчасно. У Бога достатньо благодаті, щоб захистити вас. Але ми, нас ще пальцем ніхто не доторкнувся, подумки вже уявляємо, як нас вже п’ять разів заарештували, камінням побили, у в’язницю посадили… І це не лише інших країн стосується. Я упевнений, багато вірних, навіть перш ніж церковну газету сусіду дати, вже себе раз п’ятнадцять у розумі проженуть, уявлять, як їх обізвали, облаяли… Це називається менталітет гонінь. Це не від Бога. І від цього потрібне звільнення.

Люди чекають життя, і ніхто не хоче помирати. Але потрібно, щоб хтось приніс їм це життя. Потрібно, щоб хтось приніс…

Не диявол проблема для нас. Це ми – проблема для нього. Але якщо ви злякаєтеся, то нічого не почнете робити. Я вам скажу, можливо, одну дивну річ, але гадаю, це правда: нас іноді б’ють, бо ми з Небом не спілкуємося. Християни такі зайняті – конференції, збори, що ніколи з Богом поспілкуватися. А коли побили, то відразу до Нього, а Він: «Ну, прийшло дитя нарешті». А так прийти – немає часу. І це проблема. А потім кажуть, що місіонери в таких важких умовах служать. А Бог каже: «Бо самі служать, без Мене».

«І говорив Господь Мойсеєві й Аарону, і давав їм повеління до синів Ізраїлевих і до фараона, царя Єгипетського, щоб вивести синів Ізраїлевих із землі Єгипетської» Вих. 6:13.

Бог – професіонал у звільненні народів (причому народи – це не лише яке географічне поняття, це можуть бути люди однієї соціальної групи, об’єднані спільними інтересами). У Нього вже цих єгиптів, ниневій стільки було… Він знає, що робити. Усе, що було потрібно Мойсеєві, це приходити і отримувати від Нього веління, що робити з фараоном (фараон – прообраз демонічних сил).

Якщо ви домовитеся з Небом, ви відбудетеся, бо земля вас слухатиметься. І не важливо, в яку країну ви поїдете, в яку «землю» підете.

4 Як я служитиму, якщо немає грошей

Якщо ви погодитеся щось робити для Бога без грошей, Він потурбується, щоб вони у вас були. А якщо залежатимете від фінансів, то виконуватимете не Божу волю, а тих, хто їх дає, і тоді ніколи не відбудетеся.

Ще одна річ зі сфери фінансів. Не намагайтеся відразу ж матеріально улаштувати своє служіння. Наприклад, не поспішайте купувати машину, щоб відразу евангелізувати велику кількість людей. Чи навіщо відкривати офіс, якщо людей ще немає. «А раптом хтось прийде?» – чую у відповідь. Нехай спочатку прийдуть, тоді і відкривайте. Чи навіщо тобі мобільний телефон? Хіба що «швидку допомогу» викликати, якщо в депресію впадеш. Йди до людей сам, бо по телефону їм легше тобі відмовити. А коли ти прийшов, вже не виженуть.

Не будьте залежними від грошей. Служіть Богу, а Він потурбується про фінанси. Головне, не перестаньте робити те, заради чого Він вас відправив на служіння. Моя справа – робити мою частину роботи. Його – потурбуватися, щоб у мене усе було. Але я бачив місіонерів, які від’їжджали з країни, бо їх переставали благословляти спонсори. А хто тебе туди послав? Що, у Бога гроші закінчилися? Кому ти служиш? У Бога досить грошей для виконуючих волю Його. Амінь.

5 Я не можу йти служити. У мене ж діти

Якщо ви сьогодні, намагаючись уберегти своїх дітей, не йдете в землю, в яку закликає вас Бог, світ, який ви відмовилися рятувати, вкраде ваших дітей.

Ми не втрачаємо дітей, коли через служіння рятуємо світ. Таким чином ми, навпаки, робимо світ кращим.

– А я не хочу служити безпритульникам, – каже хтось.

Ось завтра ваша дитина заведе дружбу з одним з них, і тоді ми подивимося, що з вами буде.

– А я не хочу служити алкоголікам.

Ну, почекай, твій син підросте…

– А я не хочу рятувати повій…

Почекай…

Якщо ми не станемо лідерами для цього суспільства, суспільство стане лідером для нас. І якщо ми не поведемо світ до Христа, він нас поведе в пекло. І хто буде винен? Не Бог. Він вже усе для нас зробив: Ісуса віддав, владу нам делегував. Винні будемо ми, бо не захотіли робити те, що Він сказав.

Я хочу декого розчарувати. Не думайте, що при зустрічі з Богом ви зможете виправдатися, чому не зробили ті чи інші речі. Бог вам на це відповість: «Ось цього якраз і не можу зрозуміти. Ну гаразд, коли ти жив без Мене, ще зрозуміло. Але чому ти це не зміг зробити вже зі Мною?! Я ж всемогутній. У чому проблема? Не розумію».

6 Як я залишу роботу, квартиру, машину?

Я дивлюся, як деякі улаштовують своє життя на землі, і не можу зрозуміти, де вони збираються провести вічність. Я особисто – на Небесах. Зрозумійте мене правильно. Я не проти благословень. Але якщо вони контролюють ваше життя і заважають здійснювати Божу волю, це вже проблема. Коли ми виконуємо Його волю, Він дає нам усе необхідне. Але якщо це усе починає нас зупиняти – це вже проблема.

Ми не покликані жити тут вічно. Можливо, наступного дня після вашої смерті будинок, в який ви вклали усього себе, згорить. Але якщо ви вклали своє життя в людей, це житиме вічно.

Десь люди ще страждають, бо когось не дочекалися. Десь люди ще гинуть, бо хтось зупинився. Нехай Бог допоможе відліпитися від усього матеріального.

7 Мені треба залишитися в країні свого служіння

Деякі настільки зайняті тим, щоб залишитися в країні свого служіння, що забувають, навіщо Бог їх туди послав. Наша мета – не залишитися в країні свого покликання. Наша мета – змінювати її, тоді Бог потурбується, щоб ми там залишилися. Віза – це Божа проблема. Він бере за це відповідальність.

А в цей час деякі країни взагалі ще нічого не знають, бо туди ще ніхто не прийшов і нічого їм не показав. Їм з дитинства брешуть, а вони в це вірять, а правду ніхто не сказав, бо ніхто до них не дійшов. Адже нам тут добре і ми віримо в ці 7 помилкових стереотипів. Ви пам’ятаєте, коли апостоли стояли на горі, ангели їм говорили: «Чого стоїте? Працювати потрібно». А ті у відповідь: «Нам добре тут».

Якщо ви по одній з вищеперелічених причин досі не почали служіння, Бог вам допоможе перемогти це. Якщо Господь вас кличе, Він не помиляється. Не думайте, що ваша місія «закрита», недоступна. Щойно ви до неї увійдете, вона відкриється. Не думайте, що є гоніння, – просто ви їх ще не зупинили. Не думайте, що у вас будуть проблеми з грошима. Бог забезпечить тих, хто виконує Його волю. Не думайте, що ви втратите свою сім’ю. Ви її рятуєте таким чином. Не думайте, як залишити квартиру, роботу. Ми не тут житимемо вічно. І не хвилюйтеся за те, як залишитися в землі свого покликання. Якщо ви робитимете Його роботу, Він потурбується, щоб ви там залишилися.

І нехай ніхто не думає, що все якось «минеться». Пам’ятаєте Есфирь? Середини немає. Або спасіння, або погибель.

Отче, мій Боже, я схиляю своє серце перед Тобою і прошу, нехай помре всяка легкодухість, всякий страх у кожного, хто читає цю книгу. Дай нам Свою силу і відвагу, щоб ми почали дивитися на цей світ Твоїми очима, щоб всякі справи диявола були зупинені і Твоя слава покрила усю землю. Я дякую, Отче, що коли люди читатимуть ці рядки, всяке ярмо розбиватиметься, узи – слабшатимуть, і Твій народ встане в Твоїй славі, піде по цьому світу, і ніщо і ніхто його не зупинить. Дякую Тобі, мій Боже. Я знаю, що Ти чуєш мене, і знаю, що Ти вже відповів. В ім’я Ісуса Христа. Амінь.

Попередній запис

Розділ 5: Сила любові

«Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих‚ а не собі догоджати» Рим. 15:1. Можливо, хтось з вас здивувався, прочитавши назву цього ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 7: Віра для перемоги

Браття і сестри! Ми покликані перемагати! Ми не покликані програвати. Ми не з того царства. Але щоб перемагати, треба мати ... Читати далі