«Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?» (Мф. 14:31).
Учні на морі Галилейському. Вечір. Господь посилає їх ловити рибу, а Сам йде на гору помолитися і поспілкуватися з Небесним Отцем.
Несподівано починається сильна буря. Такі шторми можуть перетворити тихе озеро на вируючий котел.
Більшість учнів були рибалками, яким відома поведінка моря. Вони стараються щосили, щоб утриматися на плаву, але безуспішно. Після багатогодинних безрезультатних зусиль, вони виявляються на невеликій відстані від берега. Кожен з них чекав Ісуса, Якому підвладна будь-яка ситуація.
І потім вони побачили примару, що темною ніччю наближається до них посеред вітру, дощу і сильних хвиль. Спочатку вони сильно злякалися. Але Ісус сказав їм: «Заспокойтесь! Це Я, не бійтеся». Тільки уявіть!
Північ … дванадцятьом промоклим до нитки чоловікам здається, що вони збожеволіли. Наближається примара, що йде по воді! Напевно, це галюцинації!
Сильний переляк охопив їх! Петро почав говорити першим: «Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді».
Ісус сказав: «Прийди».
Це було царське слово милосердя.
Ісус сказав: «Прийди», і Петро вийшов з човна.
Хвилі хльостали його ноги, але він йшов назустріч Ісусу. Вважаю, інші учні думали, що це їм вважається, хіба може таке бути?
Петро робить неможливе. Наперекір усім законам природи і гравітації він йде по воді. Упродовж багатьох років Петро критикується проповідниками, які забувають дивовижну перемогу над неможливим: він відводить погляд з Ісуса і починає тонути.
У паніці, він починає кричати: «Господи, спаси мене!». Ісус простягає руки і допомагає тонучому Петру: «…Чого ти засумнівався?»
Давайте не забуватимемо перемогу над силами природи. Петро мав просту віру. Він вірив, що може робити усе, що Ісус скаже йому, і це добре! Ісус сказав, і Петро почав робити щось неможливе. Потім його охопив страх, він почав дивитися на хвилі, а не на Того, Кому вони коряться.
Перемога змінилася поразкою. Я сподіваюся, Ви не критикуєте Петра… Усі ми схожі на нього.
Хто з нас не панікував, зіткнувшись з труднощами? Хто з нас не зводив своїх очей з Бога? Хто з нас замість переможця ставав програвшим? Наша довіра Богові поступалася місцем болючим хвилюванням і страхам. Ми бачили чудеса, але через певний час переставали дивитися на Нього і зазнавали невдач.
Чи, можливо, трагічніша історія. Ми ніколи не ризикували заради Бога, ніколи не випробовували Його могутності. Зіщулившись у човні, просто дивилися, як хтось ходив по воді. Принаймні в житті Петра був момент надприродного тріумфування!
Я б швидше хотів бути Петром, а не Андрієм або Фомою або будь-яким іншим учнем у човні. Петро ризикнув заради Бога і здійснив неможливе.
Ми ніколи не зможемо дізнатися, що може зробити Бог, якщо ми не вийдемо з човна і не спробуємо зробити щось неможливе, строго наслідуючи вказівки Божі.
І тоді Ви дізнаєтеся, що може Бог.
Душі рятуються, Церкви будуються, люди звертаються до Неба, хворі зціляються, шлюби відновлюються, чудеса здійснюються, коли Ви чините за Словом Ісуса і намагаєтеся робити щось неможливе для Нього.
Тепер я хочу поговорити з Вами про питання нашого Господа: «Чого ти засумнівався?» Сьогодні я хочу подивитися Вам прямо в очі і поставити це питання Вам. Я хочу дослідити свою душу і запитати себе самого.
Сумніви не дають мені перемагати. Часто мене охоплює боязкість. Я не бачу того, що міг би. Сумніви не дозволили мені побачити багато речей, які Бог хотів зробити через мене.
Чому Петро засумнівався? Чому люди сумніваються? Чому Ви сумніваєтеся в Богу і Його обіцянках? Деякі сумніваються в Богу через побоювання, що Бог обмежить їх.
Ви відмовляєтеся йти до світла, щоб не стали явними Ваші справи. Ви починаєте вірити брехливим словам сатани. Ви не читаєте Біблію. Ви перетворюєтеся на дурня, який сказав у серці своєму: «Бога нема» (Пс. 14:1).
Деякі сумніваються в Богу, бо у світі так багато несправедливості і зла.
Іоанн Хреститель проголошував Істину, поки його не посадили. Ісус міг би звільнити його з в’язниці, але не став робити цього. Іоанн, будучи повний сумнівів у своїй вірі, посилає своїх учнів до Ісуса запитати: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам іншого чекати?»
Коли щось не виходить у житті, тоді дуже легко почати сумніватися в Богу. Деякі сумніваються в Богу через недоліки Божих дітей.
Стривожений батько одного чудового дня привів свого безумного сина до учнів Ісуса. Вони не змогли допомогти. Тому, звернувшись до Ісуса, батько сказав: «…якщо можеш, зглянься над нами і допоможи нам».
Легко сумніватися в Богу, коли слуги Божі «мають вигляд побожности, а сили її зреклися». Деякі сумніваються в Богу через непослух. Шлях до упевненості – це покора Богові.
Якщо Ви ходите у світлі, світло всередині Вас збільшуватиметься. Але якщо Ви не коритеся Богові, Ви дуже скоро ходитимете в пітьмі. Ісус сказав: «Хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення» (Ін. 7:17).
Якщо підете на компроміс з гріхом і домовитеся з власним сумлінням, дуже скоро Ви його втратите.
Деякі сумніваються в Богу через розумові проблеми. Ліками від цієї хвороби є читання і дослідження Священного Писання і увага до голосу Божого.
«Тоді прийдіть – і розсудимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю» (Ісаї 1:18). Ісус сказав: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін. 8:32).
Віра – це не забобон.
Д-р Брайден, що викладає в одному з університетів у Торонто, сказав мені кілька років тому: «Віра – це упевненість у Богу, Який довів, що Він надійний».
Віра є інтелектуальною відповіддю на Христа, Який переміг смерть і воскрес з мертвих … і Який рятує усіх, хто приходить до Бога через Нього.
У кожного є вибір.
Або довіритися Тому, Хто створив цей світ, Хто полюбив нас вічною любов’ю…
Або повірити в себе, у свою людську силу і мудрість, яка є безумством в очах Божих.
Коли Петро дивився на Ісуса… усе було гаразд.
Коли Петро відвів свій погляд від Ісуса… хвилі захлеснули його. Прошу Вас, помоліться молитвою Петра, яка складається з трьох слів: «Господи, спаси мене!».
Ісус спасе і Вас, як колись спас Петра. Він простягне до Вас Свою всемогутню руку і підніме Вас. І це правда, бо «всякий, хто покличе ім’я Господнє, спасеться» (Рим. 10:13).
