Заповідь перша
Про віру в єдиного Бога
Насамперед віруй, що є Бог, Який єдиний все сотворив і звершив, Який все привів із нічого в буття. Він все обіймає, Сам будучи неосяжний, і не може бути ні словом визначений, ні розумом усвідомлений. Тому віруй у Нього, бійся Його і, боячись, дотримуйся стриманості. Бережи це, і відкинеш від себе всяку похіть і беззаконня, і зодягнешся у всяку чесноту і правду, і житимеш з Богом, якщо збережеш цю заповідь.
Заповідь друга
Про те, що належить уникати лихослів’я і творити милостиню в простоті
Пастир сказав мені:
– Май простоту і будь незлобивий, будь як дитя, яке не знає лукавства, що губить життя людей. Ні про кого не говори погано і не прагни слухати того, хто говорить погано. Якщо ж слухатимеш, то будеш причетний до гріха того, хто лихословить; вірячи йому, ти будеш подібний до нього, бо повірив тому, хто лихословить на брата твого. Згубне лихослів’я – це злий дух неспокійний, який ніколи не перебуває в мирі, але завжди живе в незгоді. Утримуйся від нього і завжди май мир з братом твоїм. Вдягнися благопристойністю, в якій немає нічого образливого, але все рівне і приємне. Чини добро і від плоду праці твоєї, який дарує тобі Бог, давай всім бідним просто, нітрохи не сумніваючись, кому даєш. Давай всім, бо Бог хоче, щоб всім дісталося від Його дарів. Ті, що беруть, дадуть звіт Богу, чому і на що брали. Ті, що беруть за потребою, не будуть осуджені, а ті, що беруть удавано, судяться. Той же, що дає, не буде винен: бо він виконав служіння, призначене Богом, не розбираючи, кому дати, а кому не давати, і виконав з похвалою перед Богом. Тому дотримуйся цієї заповіді, як я сказав тобі, щоб покаяння твоє і твоєї сім’ї були в простоті, і серце твоє було чистим і непорочним перед Богом.
Заповідь третя
Про те, що належить уникати неправди
Також сказав він мені:
– Люби істину, і нехай виходить з уст твоїх всяка істина, щоб дух, який Господь поселив у цьому тілі, явився істинним перед всіма людьми і щоб прославлявся Господь, який дав тобі дух, тому що Бог істинний у всякому слові, і жодної неправди немає в Ньому. І ті, які обманюють, відкидають Бога і не повертають Йому залогу, який отримали; а вони отримали від Нього дух правдивий. Якщо вони повертають його неправдивим, то ганьблять заповідь Господа і стають викрадачами.
Почувши це, я гірко заплакав. Побачивши мою скорботу, він запитав:
– Про що ти плачеш?
– Не знаю, господарю, чи зможу я спастися.
– Чому?
– Тому, що ніколи в житті, господарю, не вимовив я слова правдивого, але завжди говорив підступно і видавав перед всіма неправду за істину, і ніхто не перечив мені, бо довіряли моєму слову. Як же я можу жити, коли поступав таким чином?
Він відповідав:
– Ти міркуєш добре і правильно, бо належало тобі як рабу Божому ходити в істині і не з’єднувати лукавої совісті з духом істини, і не ображати Духа Божого, Святого й Істинного.
І я сказав йому:
– Ніколи, господарю, я не чув таких слів.
– Почувши зараз, надалі дотримуйся їх і намагайся, щоб і ті неправдиві слова, які раніше говорив ти, стали вірними від наступних твоїх слів, якщо вони виявляться істинними. Бо і ті можуть стати вірними, якщо відтепер говоритимеш істину; і якщо дотримуватимешся істини, можеш отримати собі життя. І всякий, хто тільки послухається цієї заповіді, і виконуватиме її, і віддалятиметься від неправди, – житиме з Богом.
