Розділ 24
Образи майбутнього воскресіння з мертвих у проявах видимої природи
Розглянемо, улюблені, як Господь постійно показує нам майбутнє воскресіння, початком якого зробив Господа Ісуса Христа, воскресивши Його із мертвих. Подивімося, улюблені, на воскресіння, що відбувається повсякчас. День і ніч зображають нам воскресіння: ніч відходить до сну – настає день; проходить день – настає ніч. Подивімося на плоди земні, яким чином відбувається сіяння зерен. Вийшов сіяч, кинув їх у землю, і кинуті насіння, що упадали на землю сухі і голі, згнивають, але після з цього руйнування велика сила Промислу Господнього воскрешає їх, і із одного зерна виростає багато і приносить плід (1Кор. 15:35-38).
Розділ 25
Сказання про фенікса як образ про воскресіння
Поглянемо на надзвичайне знамення, що буває в східних країнах, тобто біля Аравії. Є там птах, що називається фенікс[1]. Він народжується тільки один раз і живе до п’ятисот літ. Наближаючись до свого смертного руйнування, він з Ливану, смирни та інших ароматів робить собі гніздо, в яке в кінці свого життя входить і вмирає. З тіла, що зігниває, народжується черв’як, який, харчуючись вологою померлої тварини, покривається пір’ям; потім, набравшись сили, бере те гніздо, в якому лежать кості його предка, і з цією ношею робить шлях з Аравії в Єгипет, у місто, що називається Іліополь, і, прилітаючи вдень, привселюдно кладе це на жертовник сонця, і після цього повертається назад. Жерці, досліджуючи літописи, знаходять, що цей птах знову з’являвся через п’ятсот літ.
Розділ 26
Про наше воскресіння свідчить і Священне Писання
Отже, чи пошануємо ми це за велике і дивне, якщо Творець усього воскресить тих, які в сповіданні благої віри свято служили Йому, коли Він і за допомогою птаха відкриває нам велике Своє обітування? Бо десь говориться: «Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене» (Пс. 3:6). Так само Іов говорить: «А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається, і я у плоті моїй побачу Бога» (Іов. 19:25,26).
Розділ 27
У надії на воскресіння ми приєднаємось до всемогутнього і всевідаючого Бога
У цій надії нехай приєднаються душі наші до Того, Хто вірний в обітницях і праведний у судах Своїх, Той, Хто заповідав не обманювати, тим більше, Сам не обмане; тому що для Бога нічого немає неможливого: неможливо тільки обманути. Тому нехай запалає в нас Його віра, і будемо помишляти, що все близьке до Нього. Словом Своєї величності Він все сотворив, Словом же може і зруйнувати це. Коли Йому угодно, Він все зробить, і ніщо з визначеного Ним не залишиться без виконання. Все перед Ним, і ніщо не приховано від Його ради. «Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку. Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх» (Пс. 18:2-4).
[1] Це міфологічне сказання про птаха фенікса св. Климент Римський першим із християнських письменників зображає, як символ майбутнього воскресіння мертвих.
