- «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11:28).
- «Стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є» (Ін. 7:37).
- «Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги» (Ін. 6:35).
- «Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (Ін. 5:40).
- «Сказавши це, Він голосно промовив: Лазарю! Вийди геть. І вийшов померлий» (Ін. 11:43-44).
Коли людина народжується наново і відчуває покаяння, її ставлення до Ісуса змінюється. Перед тим, як нове народження станеться, і станеться покаяння, сотні інших речей здаються важливішими і привабливішими: здоров’я, сім’я, робота, друзі, спорт, музика, їжа, секс, хобі, пенсія. Але Бог дає радикальні зміни нового народження і покаяння, сам Ісус стає нашим найбільшим скарбом.
Бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий.
Тому, Його вимога, щоб ми прийшли до Нього, не обтяжлива для нас. Це означає, що ми приходимо до Того, хто став для нас усім. Ісус не приходить у світ, щоб принести нову релігію або новий закон. Він прийшов, щоб запропонувати Себе для нашої вічної насолоди і зробити те, що Він повинен зробити – включаючи смерть – видалити усі перешкоди до вічної радості в Ньому.
«Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала, і радість ваша буде повна» (Ін. 15:11).
Коли Ісус вимагає: «Прийдіть до Мене» – суть цих вимог у тому, щоб ми випробували життя насолоди в Ньому і поширювали Його найвищу цінність.
Як Ісус дивиться на усі релігії світу – включаючи Іудаїзм – Він бачить людей, які працюють під важким тягарем, щоб отримати користь від того, кого вони вважають божеством. Він не прийшов, щоб замінити того Бога – заспокоєння, іншим. Він прийшов, щоб нести цей тягар і закликати нас до Себе для спокою.
«Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (Мф. 11:28-30).
Не помилиться, це ярмо і тягар, коли ми приходимо до Ісуса (не було б жодних вимог, якби це було не так), але ярмо – благо, і тягар – легкий.
Є тягар, але це не Ісус
Можливо, це не так просто і легко, як ми гадаємо. Ісус також каже і інше: «Вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя» (Мф. 7:14).
Причина, чому це важко, не в тому, що Ісус дає важкі завдання. Важко, бо світ це важке місце, щоб насолодитися Ісусом над усе. Тому наша власна схильність до суїциду – більше насолоджуватися іншими речами, має бути зруйнована. (Мф. 5:29-30). І окрім нашого власного гріха, багато людей обурено тим, що ми не любимо те, що люблять вони. Ісус попереджав: «Декого з вас умертвлять; і зненавидять вас усі за ім’я Моє» (Лк. 21:16,17).
Але Ісус не є важким. Коли ми приходимо до Нього, Він уміє піднімати важкі речі, задовольняти душу і давати життя: «Стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є» (Ін. 7:37).
Приходити до Ісуса, означає приходити, щоб пити. І вода, яку ми п’ємо в слідуванні за Ісусом, дає життя вічне: «А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне» (Ін. 4:14).
Вимога, щоб ми прийшли до Ісуса, це вимога, щоб ми прийшли до джерела життя і пиття.
Ісусові не досить показати нам життєдайну воду. Він також привертає нас обіцянкою дати нам хліб життя: «Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду» (Ін. 6:35).
Сам Ісус є хлібом з небес – джерело і суть вічного життя. Він привертає нас обіцянками позбавлення від погибелі (Ін. 3:16). Вимога, щоб ми прийшли до Нього – це як вимоги батька до його дитини у вікні будинку, що горить, «Стрибай до мене!». Чи як вимога багатого, сильного, ніжного, красивого чоловіка до невірної дружини: «Повернися додому!». Чи як вимога рятувального загону, який знаходить вас при смерті, зневодненого після декількох днів у пустелі: «Випий це!»
Ви відмовляєтеся прийти до Мене, щоб мати життя вічне
Але трагедія гріха і духовної сліпоти – люди, які не приходять. Ісус тужив про Свій народ: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли!» (Мф. 23:37).
«Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (Ін. 5:39-40).
Чому люди не приходять до Ісуса? На одному рівні відповідь – бо вони «Відмовляються прийти». Іншими словами, люди не хочуть прийти. Деякі називають це вибором свободи волі. Ісус каже, що це вибір волі, поневоленої гріхом: «Істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха» (Ін. 8:34).
Ісус би сказав, що люди не приходять до Нього, бо вони поневолені перевагою до інших речей: «Світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла» (Ін. 3:19-20).
Як тоді хтось взагалі прийшов, якщо ми усі поневолені гріхом і духовно мертві? Відповідь Ісуса була в тому, що Бог по Своїй великій милості долає наш опір і привертає нас: «Ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого» (Ін. 6:65).
Бог гарантує, що Його дар нового народження і покаяння розплющить очі від духовної сліпоти до істини і краси Ісуса. Коли це відбувається, усі суїцидальні об’єкти зникають. Ми нарешті вільні. І, нарешті, вільні від рабства.
Лазарю, вийди геть!
Ісус прийшов у світ, щоб зібрати Свою паству зі всього світу. Він кладе Своє життя за них, і вимагає, щоб вони прийшли до Нього. Хоча Він і оплакує тих, хто не приходить, Він не розчарується у Своєму творінні. Він досягне успіху, збираючи народ для Себе. Він говорить з абсолютним авторитетом: «Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир» (Ін. 10:16).
Він має привести їх. Вони прислухаються до Його голосу. Вони прийдуть.
Коли ви чуєте голос Ісуса «Прийдіть до Мене», моліться Богові, щоб Він дав вам очі бачити Ісуса як істинного і красивого. Моліться, щоб почути Його веління як це було в Лазаря, коли він був мертвий. «Він голосно промовив: Лазарю! Вийди геть. І вийшов померлий» (Ін. 11:43-44). Коли ви приходите до Ісуса, ви ніколи не припините хвалити і дякувати Йому за Його суверенну благодать.
Коли ви чуєте голос Ісуса, що промовляє: «Прийди до Мене», моліться щоб Бог дав вам зір побачити Ісуса нестримано істинним і красивим. Моліться, щоб ви почули цю команду так само, як Лазар почув її, коли він був мертвий. Ісус закричав гучним голосом «Лазарю, вийди геть!» (Ін. 11:43-44). Коли ви прийдете до Ісуса так само, ви ніколи не перестанете хвалити і дякувати Йому за суверенну благодать.
Автор: Микола Бібіков
