Стосунки між людьми близькими (родичі, друзі) рушаться після завданої образи, помилки, емоційно висловлених викривань і докорів та іншого з цієї ж серії. Людям складно пробачити, поставитися поблажливо до слабкостей іншого (образити і необачно щось сказати – це слабкість), і тому виникає напруженість, руйнуються стосунки і дуже часто більше не відновлюються. Якби «принижений і ображений» вмістив іншого з його слабкостями, як вміщує себе зі своїми недоліками, простив би іншого, як прощає себе, то іскра, що періодично прослизає між людьми, не приносила б з собою руйнування і стосунки зберігалися б цілісними і неушкодженими, як ми, попри все, завжди вміщуючи себе, залишаємося в ладу із самими собою. Хоча є і ті, хто приходить до розладу із самим собою, але це вже клініка…
