Я хочу запитати вас, чи усвідомлювали ви коли-небудь, що Дух Святий, Який живе в серці кожного віруючого, теж ревнивий? Це можна ясно побачити в Посланні Якова (4:4-5). Хоча я боюся, що через не зовсім точний переклад це місце часто трактують неправильно, звучить воно дуже строго: «Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом – то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається. Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: “Жадає аж до заздрості Дух, що в нас пробуває”?». Запам’ятайте це, мої юні друзі. Не захоплюйтеся спокусами цього світу, його брудними задоволеннями й сумнівними привілеями й ніколи заради цього не звертайте з дороги вірності Христу. Не дозволяйте тілесним бажанням повести вас звідти, де живе справжня радість. «Дружба зо світом – то ворожнеча супроти Бога… Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається». Наступний вірш ми, можливо, не зовсім до кінця розуміємо: «Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?». Деякі вважають, що вираз «жадає аж до заздрости Дух, що в нас пробуває» є цитатою зі Старого Заповіту, і Бог запитує: «Ви думаєте, що Писання, тобто Старий Заповіт, дарма говорить про ревниву любов Духа, Який живе у вас?». Але ви можете переглянути Старий Заповіт від Книги Буття до Книги пророка Малахії, і ніде не знайдете таких або подібних слів. Отже, тепер зрозуміло, що тут мається на увазі щось інше. Насправді в грецькому оригіналі тут ставляться два зовсім різних питання. Перше з них: «Ви думаєте, що Писання було дано нам дарма?». Ви так уважаєте? Ви вважаєте, що воно говорить про щось «просто так»? Невже, прочитавши всі його застереження щодо любові до світу, гріховних пристрастей і бажань, задоволення брудних думок плоті, ви можете сказати у своєму серці: «Так, я знаю, що про це говорить Біблія, але, зрештою, я ж не збираюся всерйоз цим захоплюватися»? Ви думаєте, що Писання говорить дарма?
Чому Бог говорить про ці речі у Своєму Слові? Можливо, тому що не любить вас і хоче будь-якою ціною утримати вас від таких прекрасних речей, які принесуть вам користь? Це саме те, що сказав диявол Єві, змусивши її засумніватися в Божій любові. Він сказав: «…відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло» (Бут. 3:5). І як же зреагувала на це Єва? «Я, мабуть, спробую, – вирішила вона. – Адже нічого страшного не трапиться, якщо я зроблю це лише один раз». Чи не говорите й ви подібні слова? Збираючись зробити те чи інше, ви думаєте, що випробуєте щось нове, чого ніколи раніше у вашому житті не було. Сьогодні увесь світ перебуває в пошуках нових «гострих» відчуттів. Але, будь ласка, перш ніж почати щось робити, поставте собі це питання: «Невже дарма говорить Писання?». Воно говорить, що кінець усякого гріха й беззаконня – смерть, і ви можете бути впевнені, що Писання ні про що не говорить «просто так».
Крім цього, є ще одне не менш важливе питання: чи дійсно Дух, що живе в нас, любить до ревнощів? Так, поза всяким сумнівом, Дух Святий, Який живе у віруючому, дуже сильно бажає утримати його від грішного світу й зберегти його серце чистим для Христа. Чи усвідомлюєте ви, що кожного разу, коли ви маєте намір учинити гріх, скоїти щось таке, що не славить Господа, змішатися з цим світом, Дух Божий усередині вас уболіває й намагається зупинити вас, жагуче бажаючи зберегти вас вірними Христу? Я говорю про християн. Якщо ви не є християнином, Дух не живе у вас, і ви не зможете зрозуміти цих речей. Наш благословенний Господь бажає, щоб ми цілком належали Йому. Іноді люди говорять: «Я хочу надати Господу перше місце у своєму серці», – маючи при цьому на увазі, що там ще залишиться безліч місця для різного роду інших речей. Але Господь хоче не просто посісти перше місце, Він хоче все; Він хоче повністю контролювати ваше серце, і коли вся ваша істота буде цілком підпорядкована Йому, тоді всі ваші дії будуть приносити Йому славу.
Тепер ми знаємо, наскільки витривала справжня любов: «Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють!» (П. Пісн. 8:7). Яка дорогоцінна ця істина! Яким дивним чином це було доведено Самим Господом! Він зійшов заради цього з небес, і Божественне правосуддя впало на Нього. Він міг сказати: «Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною» (Пс. 42:8). Але це не загасило Його любові; відтоді Його люди не перестають проходити через «глибокі води», зазнаючи великих труднощів і утисків, але завжди й скрізь із ними йде Господь. «В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав» (Іс. 63.9). У тексті Іс. 43:2 ми читаємо: «Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки – не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, – не попечешся, і не буде палити тебе його полум’я». Невже вам би не хотілося мати когось, до кого ви могли б звернутися з усіма своїми тривогами, знаючи, що він ніколи від вас не втомиться?
Подяка Богові за те, що ми маємо великого Первосвященика, Який ніколи не втомлюється від наших проблем! Ми втомлюємося іноді тільки від самих новин про чиїсь болі й лиха, бо вони тривожать наше серце й нам так хочеться допомогти цим людям. На жаль, ми не завжди в змозі зробити це, тоді як Він сильний прийти нам на допомогу будь-якої миті. Ніякі проблеми, ніякі нещастя не можуть згасити Його любові: «…полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх» (Ів. 13:1). В одному з перекладів цей вірш звучить так: «Полюбив Своїх, що живуть у світі, Він полюбив їх в усіх шляхах та обставинах». В яких обставинах? У всіх! Він любив Петра навіть тоді, коли той відрікався від Нього, клявся й стверджував, що не знає Його. Любив Він його й тоді, коли той повернувся до спілкування з Ним. Його любов постійна. Вибравши нас одного разу у Своїй благодаті, Він полюбив нас до кінця.
Давайте зараз спробуємо побачити всю цінність любові. Чи можемо ми купити любов, заплативши певну ціну? Одного разу мені довелося побувати в будинку, де дуже багатий сімдесятирічний чоловік одружився з вісімнадцятирічною дівчиною. Її амбіційна, заздрісна матуся була ініціатором цього шлюбу. Я ніяк не міг не помітити, що молода дружина часто забивалася в якийсь куточок і гірко плакала. Однак я не став втручатися, – мені дуже не хотілося, щоб вона розповіла, що діється в її душі. Проте її чоловік одного разу сам почав розмову на цю тему: «Ти зауважуєш, яка сумна моя дружина?». – «Так, напевно, її пригнічує якесь горе», – відповів я. «Я – її горе, – сказав він. – Вона була бідною, дуже вродливою й талановитою дівчиною. Я, як ви знаєте, був досить успішним у бізнесі. Ось я й подумав, що, створивши для неї необхідні умови й комфорт, можливо, зможу домогтися її любові. Я знаю, що ми не підходимо одне одному, занадто вже вона молода для мене. Але вона тепер може дозволити собі все, що хоче, – дорогий одяг і коштовності, і, напевно, будь-яка дівчина порахувала б за щастя опинитися в такому будинку, як цей… Але, на жаль, усе це дарма; здається, я не зможу купити її любові».
Звичайно ж, ні! Цьому чоловікові довелося погодитися з тим фактом, що в його серці не було того, на що могло б відгукнутися серце дівчини. Вони були з різних світів. «Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!» (П. Пісн. 8:7). Не можна купити любов, але – о благодать! – Божа любов до нас народжує відповідну любов у наших серцях. І головне не в тому, що Він зробив для нас і що продовжує робити, а в тому, чому Він це робить. Він робить це через любов. Любов – це Його сутність, а ми любимо Його, бо Він перший полюбив нас.
Яке ж це щастя – знати й любити Його й відчувати Його любов! Будь ласка, ніколи не завдавайте болю такому прекрасному Коханому, не засмучуйте Святого Духа, бо ми читаємо: «…любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам» (Рим. 5:5).
