Чи треба служити? Де служити? Скільки служити? Чи закликає Бог саме мене? Рано чи пізно ці, або подібні питання ставить собі кожен християнин. Давайте спробуємо розібратися разом.
Біблія починається з опису роботи Бога. Її перші розділи розповідають про те, як Господь працював шість днів, створюючи прекрасний світ, в якому ми живемо. Усе, що Він робив, було для людей. Можна сказати, що Він служив людям. Ми створені за образом і подобою Божими. Це стосується і нашої здатності служити. Вона закладена в нас при створенні. Замисліться, Бог створив Адама в повністю підготовлене місце. За великим рахунком, людина була забезпечена і могла не працювати, але вже в другому розділі Буття ми бачимо, що Господь доручає йому працю: «І взяв Господь Бог людину і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його».
Життя Адамове почалося з того, що Бог доручив йому роботу. Він мав піклуватися про сад і назвати тварин. Як бачите, перша людина відразу ж була задіяна в служінні.
І ще один дуже цікавий момент у Буття 2:18: «І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою».
Кого Господь створив для Адама? Помічника! Зверніть увагу: не друга, не співрозмовника, не того, хто врятує від самотності, але помічника. Для чого потрібен помічник? Усі знають, що помічник потрібен для роботи, а не для неробства.
До речі, покарання Адама після гріхопадіння, теж було пов’язане з працею: «Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: не їж від нього, проклята земля через тебе; у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя твого… І вислав його Господь Бог із саду Едемського, щоб обробляти землю, із якої він узятий». (Буття 3:17,23).
Згадайте життя Ісуса. І знову ми бачимо Бога, Який служить людям. У Нього кожен день був наповнений служінням. Одного разу Він сказав юдеям: «Отець Мій донині робить, і Я роблю» (Іоанна 5:17). Христос зціляв хворих, утішав скривджених, годував голодних. Навіть коли Він неймовірно втомлювався, все одно знаходив сили для служіння. Ми не бачимо, щоб Господь брав відпустку від служіння, навпаки, Він працював так багато, неначе намагався встигнути більше зробити впродовж обмеженого часу.
Час нашого перебування на Землі обмежений, розуміючи це ми поспішаємо пожити: трохи краще влаштуватися, насолодитися кожним днем і… не перенапружитися. Як це відрізняється від прагнень Ісуса, правда?
Ти і я творіння Боже і Біблія в Ефесян 2:10, недвозначно каже про те, для чого ми створені: «Ми – Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували». Ми створені не лише для того, щоб дихати, їсти і отримувати задоволення. Ми створені для служіння. Цей нелегкий терен і Бог не з чуток знає про це. Йдучи на Небо Ісус пообіцяв послати Духа Святого, Який допоможе здолати усі труднощі. Дух Святий зараз з нами, і ми знову бачимо Бога, Який служить.
Господь створив нас схожими на Себе. Він дуже багато працює, і ми створені для служіння. Ця потреба закладена в нас ще від Адама. Ми постійно комусь служимо, бо не можемо інакше. Якщо не служимо Богові, то служимо собі або ворогові душ людських. Але ми однозначно завжди комусь служимо.
Давайте заглянемо в майбутнє і подивимося, що відбуватиметься на Небесах: «І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому» (Одкровення 22:3). Як бачите, Біблія починається і закінчується служінням. Воно наскрізь проходить через усе Писання. У Старому Завіті для служіння був відокремлений повністю увесь рід Левія. А в Новому, Петро каже, що це ми відокремлене для праці священство. «Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас». (1Петра 2:9, суч. пер.).
Ворог намагається збити нас з пантелику і вселити, що служіння не так вже важливе. Куди важливіше гармонія і стабільність в особистому житті. Але це не правда! Гармонії ми зможемо досягти лише якщо виконуватимемо своє призначення. Тобі, дорогий друже і мені, треба усвідомити, що ми створені для служіння, що в Бога є конкретний план для нашого життя, і доки ми в точності не наслідуватимемо його, не зможемо бути щасливими. Відчуття незадоволення, недомовленості, неповноти, супроводжуватиме нас щодня. І про жодну внутрішню гармонію не може йти мови.
Так, Божий шлях не легкий, але тільки він приносить справжню, непідробну гармонію і задоволення. Коли настає період величезного завантаження в служінні, приходять думки: «Навіщо я за це взялася? Наступного разу… ні, наступного разу не буде! Скоріше б закінчити…» і тому подібне. Але, коли завантаження закінчується, озираюся назад і розумію, що зробила б це знову, знову і знову. Бо саме в ці важкі періоди Бог близько, як ніколи. Я буквально фізично відчуваю Його підтримку, розраду, чітко чую Його голос, розумію напрям, в якому Він веде. А ще, приходить неймовірне задоволення від думки про те, що зараз ми з Богом одна команда. Хіба це не чудово – працювати разом з Творцем Всесвіту?! У такі моменти, через «дику» втому проривається відчуття неймовірної задоволеності, яке не можна зрівняти ні з чим.
Отже, чи покликаний ти на служіння? Ти для нього створений! А для того, щоб визначити, де і скільки служити, подивися на Бога Отця, Сина і Духа Святого, і зрозумієш, що служити треба там, де є нужда, постійно і по максимуму.
