Звісно, люди в місті Ста Бовванів помітили, що вдалині на горі Кардинон у Ноя відбувається щось нове. Ніхто не знав, що він там будує. Декотрі насміхалися: «Мабуть, Ной вирішив збудувати велику домовину! Він хоче живцем схоронити себе разом із ріднею!» А п’ятеро шибеників подумали: «Хоч би що це було, до біса цікаво буде підпалити Ною його велику скриню». Якось увечері зграя зловмисників вирушила в дорогу, аби підпалити ще недобудований ковчег. Головний зловмисник ніс глиняного горщика з жаринами. Інші прихопили з собою оберемки хмизу й соломи. Та вони не знали, що Хам помістив під ковчегом свого лева, аби той охороняв ковчег уночі, позаяк Ной боявся, що від злочинців з міста можна очікувати бозна чого. Не знали харцизяки й того, що на верхівці незавершеного ковчега влаштувався на ніч орел Сима.
П’ять темних тіней беззвучно наближалися до ковчега. Час від часу вони зупинялися й слухали, чи не долине до них якийсь шум. Нічого не було чути. Лев спав, та й орел теж спав. Усередині, на підлозі ковчега, на соломі, поруч із будівельниками спали Сим, Хам та Яфет. П’ятеро негідників, пригнувшись до землі, заховалися за найближчими кущами. Із горщика з жаринами злітав димок. Легенький вітерець дув у бік ковчега. Напівсонний лев провів лапою по носі й чмихнув. Ще кілька кроків – і вогонь можна буде піднести до сухого дерева ковчега. Злодюга вже почав сипати жарини під ковчег. Ось спалахнув жмут соломи! Цієї миті пролунав потужний рик. Лев кинувся просто на полум’я і схопив палія. Решта з жахом розбіглися. Тут орел з голосним клечанням піднявся в повітря і полетів за втікачами! Одному на льоту пошкрябав обличчя, інших декілька разів боляче дзьобнув у потилицю так, що негідники голосно волали й думали, що їх переслідує крилате чудовисько.
У ковчегу перелякано підскочили Сим, Хам та Яфет. Вони почули ґвалт надворі й відчули запах диму. Під ковчегом вони знайшли лева, що передніми лапами стояв на грудях палія. Вони затоптали останні іскри вогню й покликали батька Ноя. Він погладив славного лева й подякував Богові за те, що ковчег залишився неушкодженим.
Відтоді троє синів Ноя по черзі охороняли ковчег щоночі, бо не знали, коли знову може статися напад.
