Чи доводилося вам колись чути, як хтось казав: «Якщо відвідування Церкви зробило з мене християнина, то тоді відвідування стайні зробить з мене коня»? Чи таке: «Так, я християнин, але в Церкві в мене виникли проблеми, і я туди більше не ходжу». Не обов’язково людина, яка відвідує Церкву, є християнином.
Що каже про це Біблія?
Є сотні Церков, що борються за кількість членів. Яку з них вибрати? І коли Богу угодне виконати слова Писання: «Вийди з неї, мій народе, щоб вам не бути співучасниками в її гріхах»? Сьогодні ми розмовляємо про основні істини християнства, про речі, що не терплять жодних змін. Здається, існує багато різних думок про те, яку Церкву треба відвідувати, в якій Церкві бути членом, коли допустимо піти з Церкви, якою має бути Церква. І це, мабуть, сьогодні найбільш болюче серед християн питання.
Давайте звернемося до Біблії. Ісус сказав: «Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її». Апостол Павло закликав пресвітерів на острові Мелит «пасти Церкву Господа і Бога, яку Він надбав Кров’ю Своєю» (Діяння 20:28). 1Коринф’ян 10:32 каже, що усе населення землі ділиться на юдеїв, язичників і Церкву Божу. Отже, що ми дізналися? Лише те, що всякий, хто спокутий кров’ю Христовою, є частиною Церкви.
Неможливо бути християнином, не будучи частиною Церкви Христової. Доступ у Церкву ми дістаємо через народження звище. Членом якої Церкви Ви станете – це Ваш вибір, але приєднання до ТІЛА, до НАРЕЧЕНОЇ ХРИСТОВОЇ, до СВЯТИХ, до СІМ’Ї БОЖОЇ, – усе це відбувається в той момент, коли Ви підпорядковуєте своє життя Христу, отримуєте Його дар вічного життя і стаєте Його учнем.
Коли Ви приймаєте вірою Боже спасіння, Ви стаєте живим камінням у дивному тілі Христовому, у Церкви первістків, імена яких записані на небесах. Ми говоримо про Церкву Ісуса Христа, яка включає кожного вірного: мільйони людей, які вже пішли з цієї землі, а також багатьох, хто живе зараз і вірить у Спасителя.
Церква, про яку я говорю, не обмежена жодною деномінацією. Вона включає усіх, хто одного разу був мертвий за своїми злочинами і гріхами, але кого Христос оживив. Вона включає вірних з числа усіх народів, які одного разу скуштували силу прийдешнього століття, усіх, хто вийшов з пітьми в дивне світло Христове, хто був народжений звище і хрестився духом в одне тіло. В апостольському Символі віри говориться:
“Вірую в єдину Святу, Соборну і Апостольську Церкву». Слово «Соборну» означає вселенську. Тобто ми кажемо: «Я вірую в сім’ю Божу, яка складається з усіх спокутих з різних народів і племен. І кажучи так, ми підтверджуємо, що кожен, хто щиро любить Господа Ісуса Христа, є нашим братом і співспадкоємцем в усій славі вічного Божого царства. Наш брат може одягатися не так, як ми, говорити іншою мовою, співати інші пісні і навіть поклонятися Богу дивним для нас чином. Але якщо він у своєму серці увірував, що Ісус Христос є Бог, і своїми вустами сповідує Ісуса Христа Господом, то він наш брат, дитя Одного Отця, попри те, що він живе на далекому острові і не може відвідувати будівлю Церкви. А тепер давайте трохи подумаємо про Божий план для усіх вірних – про необхідність свідоцтва як складову частину усього Церковного служіння. Зразок цього був даний дуже давно. Ми читаємо про те, що усі вірні були разом і мали усе спільне. Вони перебували у вченні апостолів, у спілкуванні, переломленні хліба і в молитвах. Вони були сполучені у своїй відданості Христу, а ще їх об’єднувало свідоцтво про воскреслого Господа.
Отже, ми ставимо питання: чи повинні християни збиратися для поклоніння і благовістя? На це питання я хочу відповісти ще низкою запитань:
Питання 1: Для чого Христос поставив пасторів, євангелістів і учителів у Своїй церкві (Ефесян 4:11), якщо їх необов’язково слухатися?
Питання 2: Навіщо в 1Коринф’ян, 12-му розділі перераховані дари для повчання, якщо я прекрасно можу обійтися без Церкви?
Питання 3: Чому в Євреїв 10:25 робиться акцент на те, що наближається день Другого Пришестя Христового, і щоб ми не залишали зібрань своїх, як є в деяких звичай. Кожен солдат має перебувати у своєму підрозділі, і кожен музикант у своєму оркестрі. Кожній вівці потрібен пастух. Учневі – учитель і клас. Дитині – дім і сім’я. Кожен християнин потребує Церкви.
Мені подобається місце Писання, де підкреслюється важливість молитви один за одного, спільного служіння і спілкування вірних. У 1Коринф’ян 12-му розділі використовується людське тіло як ілюстрація. Наш організм – це мільйони клітин, з яких складається наша кров, кістки, мозок… Кожен християнин є клітинкою в ХРИСТОВОМУ ТІЛІ, У ЙОГО ЦЕРКВІ. Кожна клітина має велике значення. Кожен член важливий для тіла. Ноги тримають тіло. Вуха попереджають про небезпеку. І лише в тому випадку, коли всі члени тіла діють злагоджено і чітко, усе тіло здорове.
От як Бог зображує Свою помісну Церкву. Ми належимо до Тіла, яке «при дії в свою чергу кожного члена, одержує приріст для створення самого себе в любові».
Якого розміру має бути Церква? Відповідь: вона може поміститися у світлиці, у хатині, у парадному залі, у сибірському Гулагу, під фікусом в Індії. У вік електроніки чи можна сповіщати Благу Звістку з екрану телевізора? Відповідь: Я вдячний Богові за тисячі людей, які можуть дивитися наші програми і насолоджуватися часом, проведеним у спілкуванні з Богом, і в дусі з’єднатися з іншими людьми, які славлять Господа.
І найбільше питання: Коли людині можна залишити Церкву? Відповідь: Коли Євангеліє більше не проповідується в будівлі тієї Церкви. Коли Церква перестає залежати від Святого Духа, а починає залежати від своїх проектів і осіб, або коли починається поклоніння пастору, а не Христу.
Хочу залишити вам на пам’ять один уривок Писання, на який слід звернути особливу увагу: «Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї». Якщо я люблю Господа, я любитиму і усе, що любить Він. Я буду захисником усього того, що захищає Він. Я опиратимуся усьому тому, що супротивне Богові. Це означає, що будуть такі моменти в нашому житті, коли нам треба буде узяти батога і вигнати нечестивих грошових міняйл. Не завжди ми чутимемо слова вдячності за нашу працю і служіння. Якщо Ви прийняли Христа, як особистого Спасителя, то Ви є дитям Божим, частиною Церкви, яку заснував Ісус Христос.
