Символ Віри свідчить: «Вірую в Єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого… І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, Єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною. І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І зійшов на небо і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого».
Отже, ми з Вами продовжуємо серію бесід про непорушні істини християнства, в які має вірити кожен, хто називає себе християнином. Це основні істини, на яких зводиться наша віра і християнство.
Ми з Вами вже говорили про Всемогутнього Бога, про духновенні Богом Писання, про Спасителя, що спокутує нас, про необхідність народження звище, про небезпеку гріха і про відповідальність людини перед Богом.
Сьогодні наша тема: «Вірую в Духа Святого».
Ці чотири короткі слова мають величезне значення. Говорячи про Святий Дух, Ісус мав на увазі вічну Особу Божества, чия присутність дуже важлива для Його послідовників.
- «Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину» (Ін. 16:13).
- «Він буде свідчити про Мене» (Ін. 15:26).
- «І майбутнє звістить вам» (Ін. 16:13).
- «Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками» (Діян. 1:8)
- «Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас, і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд» (Ін. 16:7,8).
Це лише деякі висловлювання нашого Господа про Святого Духа. Недивно, що апостольський Символ віри включає такі слова «Вірую в Духа Святого».
Його імена: Дух Істини, Дух Христовий, Дух Святості, Дух Животворчий.
Він уподібнюється вогню, який спалює, зігріває і освітлює. Він порівнюється з водою, яка освіжає і очищає. Його називають мечем, що проникає до розподілу душі і духу. Його порівнюють з єлеєм, що може зціляти і пом’якшувати.
Багато людей вірять у Бога Творця, в Ісуса Христа, у Бога, Який прийшов на землю в образі людському.
Але повірити в Духа Святого набагато важче. Можливо, проблема в самому слові ДУХ. Це здається чимось розпливчатим, неіснуючим.
Ця помилка суперечить істині!
Дух Святий – це Утішитель. Бог, Який мешкає на небесах, зійшов на землю, щоб захистити нас, навчити нас молитися, відкрити наш розум до розуміння Писань, попереджати нас про нападки диявола, зробити нас подібними до образу Христового, оживити наші смертні тіла, дати нам силу для служіння, упевненість у спасінні.
Він є Бог. Бог, Який живе в нас. Бог, Який очищає нас, як очищається срібло. Бог, Який діє в нашому житті і підтверджує Писання наступними знаменнями. Всякий, хто виходить за кафедру, має глибоко усвідомлювати значущість Духа Святого. Якщо Святий Дух не проллє на нас небесне світло, наша проповідь буде марною. «Буква вбиває, а дух животворить» (2Кор. 3:6). Можна завчити усі заповіді. Можна запам’ятати Символ Віри. Можна досліджувати кожну історичну подію. У цьому випадку Ваша голова буде наповнена просто інформацією.
Це не допоможе вам покаятися. Це не допоможе вам пізнавати Бога. Ось чому проповідь без БОЖОГО помазання – це просто промова з трибуни. Справжній проповідник – це не артист, що розважає публіку після ситного обіду.
Він дозволяє небесному потоку проникати в душу його слухачів і наповнювати її Божою присутністю. Справжній проповідник подібний до музичного інструменту в руках небесного Маестро, Який торкається струн людського серця, примушуючи його шукати Бога.
Я можу з радістю сповідувати, що я вірю в Духа Святого. Без Нього моя праця була б марною. Іноді я намагаюся пояснити важливість Святого Духа нагадуванням про те, що:
- Без Нього не було б цього світу.
- Без нього в нас би не було Біблії.
- Без нього в нас не було б Спасителя.
- Без Нього ми б не мали спокутування.
Без Нього не було б Воскресіння, засудження в гріху, навернення до Бога, освячення, Церкви.
Давайте уявимо собі, що двісті або триста людей через спільність своїх інтересів зібралися і звели будівлю, в якій вони збираються разом для того, щоб почути мову про те, як важливо мати добре ставлення один до одного. У них також є добродійні обіди і молодіжні заходи. Вони навіть збирають кошти для надання гуманітарної допомоги. У них є свої ритуали, свята, весілля і похорони. Вони читають з Книги, написаної багато віків тому. Вони можуть дізнатися про потреби своїх ближніх і надати допомогу тим, хто має потребу.
Але чи можна назвати це Церквою? Навряд чи!
Це швидше, клуб за інтересами, спілкування, співтовариство… Тільки це! Я просто хочу сказати, що Святий Дух (і тільки Він!) здатен надати силу служінню. Це і є головна відмінність Церкви від клубу за інтересами.
Вестмінстерське абатство в Лондоні, у столиці Англії, є архітектурним шедевром, пам’ятником культури. Але спочатку його зводили як церковну будівлю, в якій би проповідувалося Слово Боже в силі Святого Духа, даруючи грішникам спасіння і віруючим людям – благодать. Я люблю розповідати історію про бабусю з Шотландії, яка відвідала Абатство. Прослухавши розповідь екскурсовода про історію будівлі і усіх знаменитих людей, які там поховані, вона перервала його питанням: «Це все зрозуміло, але скажіть, коли тут востаннє покаявся грішник?»
Ось що по-справжньому важливе! Можна дотримувати традиції і ритуали, можна бути досвідченим у мистецтві. Але Біблія залишається незмінною…
“Коли ж хто Духа Христового не має, той і не Його» (Рим. 8:9). Той і не Його!
Вірую в Духа Святого, Господа Животворчого. Якщо Ви вірите тільки в людину, Ви отримаєте від руки людської. Але якщо Ви вірите в Бога, Бог дасть Вам від щедрої руки Своєї.
Нам з Вами потрібен Бог.
