Служіння Богові в образах, нами створених

Послухайте тепер, що пише Павло в Новому Завіті: «Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання. А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували…» – Рим. 1:20-21.

Зверніть увагу, що вони не прославили Його як Бога. Сини Ізраїльські визнали, що звільнення прийшло від Єгови, але вони не віддали Йому честь, благоговіння і славу, на які Він заслуговував. Відтоді мало що змінилося, бо дивіться, що продовжує говорити Павло про цей народ, який не віддає Богові заслуженої честі вже в новозавітний час: «…славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини». – Рим. 1:23.

Знову ми бачимо применшення істинного і славного Божого образу. Цього разу він був змінений не в образ тельця, а в образ тлінної людини. Ізраїль жив в оточенні народів, які поклонялися золотим образам у вигляді тварин і комах. Сучасну церкву оточує культура, що поклоняється людині.

За останні декілька років наступна думка постійно виникала в мене в голові: ми служимо Богові в образі, нами ж створеному. Під час сотень своїх поїздок по церквам я стикався з поглядами людей, які применшують образ і славу Божу до образу простої тлінної людини. Цей образ думок поширений серед вірних.

Є люди, які з готовністю визнають Ісуса своїм Спасителем, Цілителем і Спасителем. Своїми вустами вони визнають Його Панування у своєму житті. Проте своїми вчинками і сердечним ставленням вони зводять Його славу до рівня тлінної людини.

Вони кажуть: «Бог – мій друг; Він розуміє моє серце». Це правда, Бог дійсно розуміє наші серця, навіть більше і глибше, ніж ми самі себе розуміємо. Але зазвичай люди подібні слова кажуть, щоб виправдати дії, які суперечать Його завіту. Вони, фактично, перебувають у непослуху Божому Слову, Бог у Писанні називає Своїми друзями тільки тих людей, які трепетно ставляться до Його Слова і Його присутності, і швидкі на слухання, незалежно від того, чого це може коштувати.

Тому Він не отримує слави і честі, на які заслуговує, а інакше неслухняні негайно б послухалися Його. Своїми вустами вони віддають йому честь, але своєму страху перед Ним вони навчилися з людських заповідей. Вони пропустили Боже Слово і Його заповіді крізь призму свого мислення і своєї культури. Їх уявлення про Його славу сформувалося швидше під впливом власного обмеженого сприйняття, ніж під впливом Його живого Слова, що відбиває Його істинний образ.

Це спонукало цих чоловіків і жінок засуджувати владу, на що сьогодні так скоре наше суспільство. Безліч телепередач від телесеріалів до ток-шоу, постійно сварять владу. Засоби масової інформації висміюють керівництво і верхи, звеличують нечесних і бунтівних. Але якщо керівництво дійсно корумповане? Що Бог говорить про це? Він каже: «Начальника народу твого не лихослов» (Діян. 23:5). Проте ми вирішили, що Бог дозволяє критикувати корумповане керівництво, бо ми зменшили Його ставлення до цього до рівня нашого суспільства, зводячи Його до образу тлінної людини навіть у наших церквах.

Я чув, як лідери церкви виправдовують розлучення словами: «Бог хоче бачити мене щасливим». Вони дійсно вірять, що їх особисте щастя важливіше і вище, ніж послух Божому Слову, ніж їх завіт з Богом.

Лідер однієї церкви казав мені: «Джоне, я вирішив розлучитися зі своєю дружиною, бо за останні 18 років у нас не було нічого спільного. Ми не дивимося разом телевізор і не відпочиваємо разом. Ти знаєш, що я люблю Ісуса, і якщо я роблю щось неправильно, Він покаже мені». Чому Бог має особисто пояснювати нам щось, якщо ми нехтуємо тим, що Він вже сказав через Біблію?

Такі люди, так або інакше, спотворюють слова Ісуса, виправдовуючи власну винятковість. Нібито Він казав: «Коли Я сказав у Своєму Слові, що ненавиджу розлучення, це тебе не стосувалося. Я хочу, щоб ти був щасливий з тією людиною, з якою буде приємно проводити час. Продовжуй у тому ж дусі і розлучайся. А якщо ти в чомусь неправий, ти пізніше зможеш покаятися».

Це позиція нашого суспільства. Ми як би мовчазно заявляємо: «Те, що для інших чорно-біле, для мене сіре. Я вважаю, що інші вчиняють неправильно, бо це не стосується мене, але я можу бути виключенням з правила, якщо дотримання цього правила доставляє мені незручності!»

Якщо таке відбувається з окремими людьми, те саме може статися з усім суспільством. Недивно тому, що в церкві Божа слава може бути зведена до рівня слави тлінної людини в усьому – від особистого життя керівників церкви до проповіді, проголошеної з кафедри.

Яке послання це применшення Божої слави може нести вірним? Воно каже: «Бог не має на увазі або не робить того, що Він каже». А потім ми дивуємося, чому серед нас шалено розквітає гріх, і в нас немає Божого страху. Недивно, що грішники байдуже сидять на церковних лавах, не отримуючи викриття від наших проповідей. Недивно, що байдуже ставлення переважає в наших церквах, чиє життя «засноване» на Біблії. Недивно, що вірні зневажливо ставляться до вдів, сиріт, в’язнів і хворих.

Часто послання, які ми проповідували упродовж останніх 30 років з кафедри і транслювали по радіо і телебаченню, подавали Бога в образі «солоденького Татуся на небесах», який намагається давати нам усе, що ми захочемо і коли захочемо. Тому посвячення наше було неглибоким, а мотиви цього посвячення – егоїстичними. Батьки, які виховують дітей у такому дусі, у результаті отримують зіпсованих дітей. У зіпсованих дітей немає істинної поваги до влади, особливо коли вони не отримують того, що їм хочеться, і коли їм цього хочеться. Оскільки в них немає поваги до влади, вони можуть запросто ображатися на Бога.

Як ми можемо досягнути відновлення поваги, якщо ми повністю позбавлені Його слави? Як може перемогти послух, коли непослух і бунтарство вважаються нормальними? Бог відновить у Своєму народі Свій святий страх і поверне Своїх до Себе, щоб вони могли віддати Йому істинну славу і честь, яку Він дійсно гідний прийняти. Він обіцяв: «Але живий Я, і завжди живе ім’я Моє, і славою Господньою повна вся земля» (Чис. 14:21).

Попередній запис

Змінена слава

Поклоніння золотому тельцю, Ніколя Пуссен Є люди, готові визнавати Ісуса своїм Спасителем, Цілителем і Спасителем... проте ... Читати далі

Наступний запис

Проповідь всесвіту

Чим глибше ми розуміємо Божу велич... тим більше ми здатні боятися і шанувати Його. «Боже, Боже мій, до Тебе з ... Читати далі