Примноження даних нам талантів

Ми детально обговорили те, що ви нічого не можете додати до свого покликання або дарів. Тепер давайте звернемо увагу на примноження того, що дано кожному вірному. Ця істина розкрита в іншій схожій притчі:

«Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і повернутися. Покликавши десятьох рабів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь» (Лк. 19:12,13).

Мина, так само як і талант, грошова одиниця. Проте в цій притчі кожній людині була дана однакова сума, кожен отримав по мині. Мина не є рівнем покликання або дарів, як у випадку з талантом. Вона є істиною Божого Слова, основою нашої віри, любов’ю Божою, що вилита в наші серця, і благословення заповіту, дані кожному вірному. Нам усім дане одне і те ж, ніхто не отримав більше за інших.

Ця притча говорить про те, що має в Христі кожен вірний. Писання стверджує: «Отже, ніхто хай не хвалиться людьми, бо все – ваше» (1Кор. 3:21), і ще: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який благословив нас у Христі всяким духовним благословенням у небесах» (Еф. 1:3). Ці благословення в Христі, але тільки наша віра бере і проявляє їх тут, на землі, а наш послух, молитви і дар примушують їх примножитися. Ось чому ця знатна людина, яка є Ісусом, сказала своїм слугам, тобто нам: «Займайтеся справою до мого повернення». Ми повинні узяти те, що було дане нам, і припомножити для слави Божої.

Вивчимо результати:

«І коли він повернувся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав. Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя принесла десять мин. І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами. Прийшов другий і сказав: господарю, мина твоя принесла п’ять мин. Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами. Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину» (Лк. 19:15-20).

Пан строго відчитав третього слугу, а його мина була віддана тому, хто помножив свою мину вдесятеро. Пан сказав: «Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має» (в. 26).

У цій притчі Ісус звертається тільки до трьох з десяти слуг. Повторю, що важлива відмінність цієї притчі в тому, що кожен починав з однаковою сумою, проте один примножив свою суму вдесятеро, другий – у п’ять разів, а третій взагалі нічого не придбав. Ми бачимо, що нагороди теж відрізнялися згідно з результатами роботи кожного. Їх успіх безпосередньо визначав кількість міст, отриманих в управління.

Те, як ми примножили довірене нам, визначатиме, яка влада буде довірена нам у тисячолітньому царстві, на новій землі і новому небі. Вірні правитимуть з Христом, але не у всіх буде однакова влада. Наші старання тут визначають міру нашого правління з Ним у вічності. Зверніть увагу, це засновано на тому, що кожен з нас починав з одного і того ж, у кожного була мина. Отже, вірна дружина і мати, яка старанно служить у церкві, має ті ж можливості, що і євангеліст, який завойовує сотні тисяч людей.

Ця притча говорить про те, що кожна людина має потенціал примножити свою мину в багато разів. Що стосується нашого особистого життя, ми здатні будувати Царство Боже так багато або так мало, наскільки самі того побажаємо: це наш вибір. Насправді, у певному значенні в нас немає жодних обмежень. Ви можете не погодитися з цим твердженням, але дозвольте мені проілюструвати його на прикладі. Я можу дати багато що, але тільки деякі відкриють двері свого серця для цього духовного закону. Давайте спочатку прочитаємо слова апостола Петра:

«Благодатьнехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого. Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя» (2Пет. 1:2,3).

Благодать має здатність множитися в нашому житті. Яків каже: «Але тим більшу дає благодать» (Як. 4:6). Тільки через благодать ми здатні робити щось що має цінність у Царстві. Ця можливість множиться через близьке пізнання Бога. От чому кожен вірний має проводити час у спілкуванні з Ним. Ми повинні молитися, читати Писання, читати натхненні Духом книги і слухати Духа Святого. Коли ми робимо це, у нашому житті множиться благодать, що дає нам можливість зробити ще більше.

Я виявив, що чим ближче я дізнаюся Його і Його шляхи, тим більше ефективним я стаю. Маючи в наявності сокиру з тупим лезом, потрібен цілий день, щоб зрубати дерево. Проте, нагостривши її, я можу зрубати п’ять дерев, витративши ту саму кількість енергії. От що відбувається, коли благодать множиться в нашому житті. Ми працюємо ефективніше.

Я згадую одну вуличну євангелізацію під час параду гомосексуалістів у Далласі кілька років тому. Впродовж двох годин я говорив цим заблукалим душам про Ісуса, а вони просто дивилися на мене, як на прибульця з іншого світу. Слова поверталися до мене відразу ж, щойно я устигав їх вимовляти, і я відчував, що б’юся головою об стіну. Це було подібно до того, як сіяти насіння в бетон.

Потім Господь прошепотів мені: «Поглянь на Мене, і Я покажу тобі, що робити». У наступні тридцять хвилин Він повів мене до людей і дав слова, які треба сказати. Тепер мої слова потрапляли в серце, і три людини віддали свої життя Ісусу Христу. Погляд на Духа Святого і уважність до сказаних Ним слів у моєму серці помножили результат моїх зусиль.

Я помічав це в усіх сферах життя. У міру зростання в Слові Божому в мене з’являлася можливість зробити більше впродовж меншої кількості часу. Я знайшов шляхи істини, що зберегли мені години, дні і навіть місяці. Мої молитви стали сильнішими, присутність Божа більш явною, вплив на життя людей очевиднішим. Писання обіцяє:

«Початок мудрости – страх Господній, і пізнання Святого – розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя» (Притчі 9:10,11).

Обіцяно дві речі: більша кількість років, що означає продовження життя, і множення днів, що означає можливість зробити набагато більше за ту ж кількість часу. В іншому місці помноження днів називається довготою днів. «Довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі» (Притчі 3:2). Автор говорить про послух Слову Божому. Зверніть увагу, дається не лише довге життя, але і довгота днів. Це множить наш час.

Примноження через дар

Будь-хто, хто має близьке пізнання Бога, стає радісним і щедрим подателем, тому що Бог є найщедрішим подателем. Він віддав найдорожчий дар з усіх – Свого єдиного Сина. Не було нічого ціннішого, ніж Ісус. Господь ніколи не дає незначні і непотрібні дари. Віддаючи Ісуса, Він чекав примноження жнив, які полягали в тому, що багато синів і дочок увійдуть до Його сім’ї.

Дар у вірі – це ще один вірний спосіб примножити те, що ми маємо, щоб воно зробило вічний вплив на життя, так само як Отець віддав Ісуса. Ісус підкреслював: «І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі» (Лк. 16:9). Наші гроші, використані правильним чином, можуть вплинути на якість життя на небесах і в Новому Єрусалимі, після того, як вони були витрачені. «Як написано: (добродій) розточив, роздав жебракам; правда його перебуває довіку» (2Кор. 9:9, Розширений переклад).

Бідний не лише той, хто бідний фінансово, але і той, хто бідний духовно. Він може мати мільйони доларів і все-таки бути бідним духом. Один з прикладів – людина на ім’я Закхей. Описуючи Свою місію, Ісус сказав: «Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим» (Лк. 4:18). Пізніше Він входить у місто, знаходить найбагатшу людину і звертається до неї перед великим натовпом людей, кажучи: «Сьогодні Мені належить бути в тебе в домі». Хоча Закхей був найбагатшою людиною в місті, він, очевидно, був найубогішим. Іншими словами, більше ніж хтось інший він знав, як сильно він потребує Бога. Багато багатих людей, яким служив Ісус, потребували Слова Божого.

Служителі послані здійснювати справи Ісуса, проголошувати і учити Слову Божому жебраків. Віддаючи фінанси на справу Божу, ми сіємо в жебраків, і наші справи перебуватимуть навіки. Не має значення, як багато або як мало фінансів у вас є. Якщо є насіння, яке Бог обіцяв дати тому, хто сіє, ви можете примножити свої зусилля в будівництві Його Царства.

Як відбувається примноження вашого дару? Уявіть яблучне насіннячко. Посадивши його, ви отримаєте урожай яблук. Але найголовніше, що в цих яблуках насіння буде набагато більше. Якщо посадити усі насінини, вони множитимуться у багато разів, і так може тривати до безкінечності. Те ж саме відбувається і з нашими фінансами. Дивіться, що Павло каже коринф’янам відносно дарів:

«Хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне. Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог» (2Кор. 9:6,7).

Примноження наших жнив прямо пропорціональне тому, скільки ми сіємо. Зверніть увагу, що це наше рішення, а не Боже. Якщо ми з вірою і любов’ю вирішили бути щедрими, наш дар буде примножений: «Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб на поживу, дасть рясноту посіяному вами і примножить плоди правди вашої» (2Кор. 9:10).

Господь примножить посіяне, подібно до прикладу з яблучним насіннячком. Якщо ми посіємо насіння, то зберемо в багато разів більше. Процес триватиме до тих пір, поки ми не побачимо, що велика кількість посіяного нами дає нам велику можливість благословляти інших.

Через наш дар Бог примножить плоди нашої праведності. Саме це захоплює найбільше. Тут говориться про примноження наших вічних нагород завдяки людям, до яких ми доторкнулися через свої жертви. По суті, ми множимо свої мини, подібно до людей у наведеній вище притчі.

Попередній запис

Божа армія на землі

Церква Ісуса Христа – це Божа армія на землі. Ми усі маємо позицію і дари для виконання свого завдання. Багато ... Читати далі

Наступний запис

Партнерство

Наші дари, особливо тим людям, які не можуть відплатити нам, приносять нагороду і в цьому житті, і на Суді. Що ... Читати далі