Небеса

А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю. Псалом 16:15

Давайте поговоримо тепер про відхід праведників. Точно так, як і для невіруючих існує тимчасове сховище, зване пеклом, а пізніше фінальне місце озеро вогненне, так і для померлих праведників є два тимчасові притулки. Нинішній дім багато хто називає небесами, але якщо бути точнішим, у Писанні він називається небесний Єрусалим. Остаточне житло праведників теж називатиметься Єрусалимом, який знаходитиметься на землі. Це місто опуститься з небес після фінального суду. Його назва – Новий Єрусалим (див. Одкр. 21:2).

Вишній Єрусалим

«Але ви приступили до гори Сиону і до міста Бога Живого, до Єрусалима небесного і до безлічі ангелів, до торжества собору й Церкви первородних, на небесах написаних, і до Судді всіх – Бога, і до духів праведників досконалих; і до Посередника Завіту Нового Ісуса, та до крови кроплення, яка говорить краще, ніж Авелева» (Євр. 12:22-24).

Небесний Єрусалим, або вишній Єрусалим (див. Гал. 4:26). Він стоїть на горі Сион. У ньому живуть Отець і Син разом з мільярдами ангелів. Там мешкає торжествуючий собор і Церква первістків разом зі святими Старого Завіту і праведниками, що спочили в Христі.

Ще в цьому місті мешкають «духи праведників, що досягли досконалості». Хто ці люди, якщо автор вже згадав святих Старого і Нового Завіту, що пішли за своєю нагородою?

Пам’ятайте, що, народившись наново, ми стали абсолютно новим творінням, наш дух досконалий у подобі Христові, і ми знайдені в Ньому. У цьому уривку Писання автор говорить не про тіла і душі, але тільки про дух. Особисто я вірю, що це стосується святих, що служать Ісусу тут, на землі. Подумайте ось про що: автор Послання до Євреїв спонукає нас: «Тому з дерзновенням приступаймо до престолу благодаті» (Євр. 4:16). Престол благодаті розташовується посеред Божого міста, а запрошення стосуються нас, хто живе на землі. Чи можливо, що багато, хто живе доки тут, на землі, добре відомі в тронному залі, бо вони часто бувають там у молитві?

Кожен з нас є дух, в якого є душа, що складається з інтелекту, волі і емоцій, у даний момент мешкає в тілі. Ісус сказав, що єдиний спосіб поклонятися Богові, це поклоніння в «дусі та істині» (див. Ін. 4:24). Павло підкреслює це: «Свідок мені Бог, Якому служу духом моїм у благовістуванні Сина Його» (Рим. 1:9). Унаслідок того, що наш дух був створений за Божою подобою і ми народжені наново, тепер у нас є доступ через кров Ісуса і силу Святого Духа входити в тронний зал Божий у будь-який момент, коли ми потребуємо цього або бажаємо вклонитися Йому.

Відвідування неба

У даний момент вишній Єрусалим перебуває на третьому небі. Це реальне місце, де апостол Павло побував перед своєю смертю. Він написав: «Я прийду до видінь і одкровень Господніх. Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі – не знаю, чи без тіла – не знаю‚ Бог відає) узятий був до третього неба. І знаю про такого чоловіка (не знаю – в тілі чи без тіла‚ Бог відає), що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати» (2Кор. 12:1-4).

Тлумачі Біблії погоджуються в тому, що Павло говорить про себе. До речі, у Новому живому перекладі записано так: «Я був узятий на третє небо чотирнадцять років тому». Зверніть увагу, що Павло не знав, був він у тілі чи ні. Це можна пояснити тільки тим, що небо є реальним і фізично існуючим місцем. Я зіткнувся з думкою багатьох людей, які вважають, що небо – це невидимий простір, в якому люди парять подібно до привидів. Ні, це фізичне місце. Там є вулиці, дерева, тварини, будівлі, вода та ін.

Я особисто знайомий з декількома людьми, що побували на небі, подібно до Павла, але хочу розповісти вам одну з найулюбленіших історій. У мене є друг, пастор Грег. У жовтні 1979 року, повернувшись додому зі свого першого служіння, він виявив, що його дружина лежить на сходах і невтішно ридає. Він відразу зрозумів – сталося щось серйозне. Незабаром йому вдалося з’ясувати, що його десятирічний син Джастін[1] приніс у ванну кімнату маленький телевізор, щоб подивитися футбольний матч, одночасно приймаючи ванну. Випадково він перевернув телевізор у ванну з водою і отримав удар електрострумом.

Грег виявив свого сина без пульсу, його тіло посиніло і захололо, очі були широко розкриті, що вказувало на відсутність мозкової діяльності. Працюючи раніше в шерифському департаменті Лос-Анджелеса заступником шерифа, Грег проходив курси першої допомоги і був свідком багатьох смертей. Виявися він у цій ситуації як поліцейський, він зафіксував би смерть і викликав слідчого.

Але Грег був віруючим, який знав силу молитви. Він став молитися і робити своєму синові штучне дихання. Через декілька хвилин надання першої допомоги він залишив ці спроби медичним працівникам, а сам продовжував молитися. Сорок п’ять хвилин вони безуспішно намагалися повернути Джастіна до життя. Кардіограма показувала одну пряму лінію. Медики залишили усі спроби і чекали, коли фанатик заспокоїться.

Нарешті Грег став молитися так: «Отче, у мене більше немає віри. Моя віра закінчилася, але я знаю, що Твоє Слово говорить про іншу віру» (він мав на увазі дар віри, згаданий у 1Кор. 12:9).

Грег каже, що відчув, ніби йому на голову опустилася рука. Він тут же відчув силу і владу і закричав своєму синові: «Ти житимеш і не помреш в ім’я Ісуса!»

Несподівано апарат ЕКГ видав звук, і на екрані з’явився сигнал. Медпрацівники підскочили від захвату. До моменту, коли вони спустилися з Джастіном вниз сходами, він порожевів, його очі стали нормальними, а тіло – теплим.

Грег був у захопленні. Його син був знову живий та здоровий. У нього було дивовижне свідоцтво для усіх друзів про те, що зробив Бог. У той момент він ще не усвідомлював, що боротьба за життя сина тільки почалася.

Лікарі повідомили, що хлопчик перебуває в комі. Обстеживши його, вони виявили, що ниркова тканина витікає через катетер, що, кажучи непрофесійними термінами, означало – його тіло тануло. Вони сказали, якщо хлопчик виживе, він буде безпорадним інвалідом. Пізніше лікарі вимовили свій вирок: рівень інтелекту хлопчика буде подібний до інтелекту тримісячної дитини.

Через сім місяців невідступних молитов батька Джастін вийшов з коми. У мить, коли це сталося, батько перебував поруч, тому став ставити йому питання, на які отримував моментальні відповіді. Джастін відмінно закінчив середню школу, коледж, біблійну школу. Він був навіть старостою у своєму класі. Сьогодні він одружений і має двох дітей.

«Тато, я був з Ісусом»

Через три дні після виписки з лікарні Грег помітив, що обличчя сина світиться. Він запитав: «Джастіне, що відбувається?»

Хлопчик відповів: «Тато, я був з Ісусом. Коли телевізор впав у ванну, я абсолютно нічого не відчув. Величезний ангел узяв мене за праву руку і підняв прямо з тіла. Ми летіли через тунель з дивним прискоренням. Ми набрали швидкість світла, перш ніж приземлитися на небесних вулицях».

Він розповів батькові, що вулиці були не позолоченими, а зроблені із щирого золота, він міг бачити крізь метал. На землі золото неможливо очистити до такої міри, як на небі, проте на землі часто використовують позолоту на вікнах, щоб надати їм золотий колір (так робилося на щитках або шоломах перших космонавтів, у кабінах літаків, у будівлях і т. ін.). Отже, у чистісінькому вигляді золото прозоре.

Джастін розповів, що першими, хто зустрічав його на вулицях неба, були померлі родичі. Він назвав кожного з них по імені, навіть тих, яких ніколи в житті не бачив або не знав їх імен, хоча батько і мати знали цих людей. Серед людей, що зустрічали його на небі, була жінка на ім’я Філіс. Вона була сусідкою, з якою мати Джастіна молилася молитвою спасіння за місяць до події з сином. Жінка померла за два тижні після свого навернення до Ісуса.

Вони розмовляли з ним, як раптом почувся шерех, і група людей розступилася. Перед хлопчиком стояв Ісус.

Він повів Джастіна, показуючи йому небеса. Там було багато вулиць і будівель, це було величезне місто. Квіти, трава і навіть каміння були живими, гармонійно співаючи. Він сказав, що йому здалося, ніби вони своїм співом прославляли Бога. Якщо він наступав на квітку або траву, вони не м’ялися і не ламалися, але відразу ж піднімалися. Джастін помітив, що кольори були більш насиченими і яскравими, ніж на землі. Були і такі кольори, яких він ніколи раніше не бачив. Йому був даний привілей побачити особняки, призначені матері, батьку і двом братам.

Потім настав шок. Ісус сказав, що Джастін має повернутися назад. Він не хотів полишати небо, але Ісус підвів його до завіси, відсунувши яку Джастін побачив, що батько кличе його назад. Ісус сказав: «Він твій батько і має владу призвати тебе назад».

З того часу Джастін говорив своєму батьку, щоб він ніколи більше не звав його назад, якщо він знову колись помре. Слухаючи свого друга, я подумав, що це найзабавніша частина історії. Небо набагато краще за землю, я побачив, що ті, хто побував на небі, насилу повертаються назад. Павло переживав подібну внутрішню боротьбу, коли написав церкві у Филипах: «Маю бажання розрішитися (звільнитися від цього світу) і бути з Христом, бо це незрівнянно краще» (Флп. 1:23, Розширений переклад). Не просто краще, але незрівнянно краще! Він побачив місто і бажав повернутися туди, але обрав залишитися заради блага Царства.

Пізніше Джастін розповів батькові, що на небі він був не десятирічним хлопчиком, а дорослою людиною. Багато хто, включаючи Джастіна, вірить у те, що в прославлених тілах ми будемо в тридцятитрирічному віці, у віці Ісуса, коли Він був розіпнутий, оскільки Писання говорить: «Улюблені! Ми тепер діти Божі, але ще не відкрилося, що будемо. Знаємо тільки, що‚ коли відкриється, будемо подібні до Нього, тому що побачимо Його, як Він є» (1Ін. 3:2).

Це тільки одна з багатьох реальних історій, які я міг би розповісти. Проте навіть одна ця історія у згоді з Писанням підтверджує реальність неба. Вірні Ісусові слуги, покинувши землю, увійдуть до цього міста.


[1] Імена з певних міркувань змінені

Попередній запис

Оберігає нас від відступу

Якби страх Господній був міцно вкорінений у серцях християн, вони не відступали б від Нього. Ми б не віддалялися і ... Читати далі

Наступний запис

Спасіння духу, душі і тіла

Як вже казалося, дух людини стає абсолютно новим творінням у мить, коли вона приймає Ісуса своїм Господом. Вмить людина стає ... Читати далі