Перед антихристом виступлять апостоли останніх часів. Антихрист матиме свого предтечу, подібно, як Христос
1) Антихрист буде схильний до всяких злочинів уже від народження. «Люцифер уже в хвилі зачаття наділить його пекельною схильністю до всього, що зле, так наче б не чоловік, а диявол був його батьком. Подібно, як у Христі була повнота сили Св. Духа, так в антихристі буде поєднана разом уся пекельна сила й міць» (Люц., гл. 8). Крім того, зовсім зіпсує антихриста його мати, від якої, зрештою, він успадкує схильність до безбожності й до чарівництва. Вже в своїй молодості він укладе, за словами Тертуліана й св. Іринея, союз із дияволом, який зміцнить присягою, подібно, як це чинять, мабуть, чарівники. Наслідок того буде такий, що ангел-хоронитель, якого, за словами св. Єроніма й св. Антонія, мав досі антихрист, покине його. Від цієї хвилини антихрист не відчуватиме докорів совісті навіть серед найбільших злочинів (гл. 12). І так він прийде врешті до того, що явно виступить «з безличним лицем» (Дан. 8:23). Тому щодо вдачі, це буде антихрист, за словами св. Томи з Аквіну, «завершеною злобою», тобто найгіршим із усіх найгірших людей. «Щодо безбожності, то він перевищить усіх злочинців, що жили перед ним» (Т. Мальвенда).
Чимало св. Отців (Єронім, Золотоустий, Августин), твердять, що під впливом диявола антихрист буде такий хитрий і витончений, що це навіть годі висловити словами. Передусім він буде вміти надзвичайно зручно приховувати свої злочини (св. Кирило Єрусалимський, cat. 15). Щодо гордості, то антихрист цілком дорівнюватиме Люциферові. Деякі дотримуються думки, що св. Письмо називає антихриста «звіром» тому, що він буде жити, як худоба (неморальність), що схильність дістане він від своє матері. Він буде пожадливий до жінок (див. Дан. 11:37). Діонісій із Люценбургу каже, що він забере до себе чимало жінок, особливо царських доньок, і триматиме їх у гаремі (гл. 25). Св. Єронім висловлює думку, що у дворі антихриста їжа й питво, гулянки, забави й танці не матимуть ні кінця, ні міри (In Dan. 11). Антихрист буде, як каже св. Григорій Великий, «головою облудників». Він буде облудно проявляти всі можливі чесноти: побожність, чесність, щирість, добродушність, святість і інші, через що прихилить до себе серця всіх юдеїв (Діонісій із Люценбургу, гл. 12). Особливо він удаватиме, що надзвичайно ввічливий і добрий, щоб здобути для себе довіру людей (св. Кирило Єрусалимський). В цьому він буде подібний до самого диявола, який радо виступає як «ангел світла» й через те є набагато небезпечніший, як тоді, коли показується в своєму власному вигляді, «ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1Пет. 5:8). Через свій підступ, через який усі полюблять антихриста, він промостить собі дорогу до престолу (св. Єфрем). Але як тільки він захопить владу у свої руки, тоді дасть відчути свою гордість (св. Єфрем) і почне поводитися з людьми жорстоко й гнобити їх (св. Гільдеґарда). Він стане надмірно зухвалий і безсоромний, так що слова пророка Даниїла «цар безсоромного лиця» повністю пасуватимуть до нього.
2) Перед антихристом виступлять апостоли останніх часів. Будуть це, правдоподібно, побожні й апостольським духом овіяні місіонери, що матимуть за мету піднести релігійне життя між людьми й повідомляти їх про близький прихід антихриста. Св. Франциск із Павлі називає їх хрестоносцями.
13 серпня 1469 р. він написав листа до Симона ді Дімена, пана з Монтальті, в якому згадав про прихід великого монарха наприкінці світу і додав оці слова: «Тоді буде заснований новий Чин хрестоносців, тому що його члени матимуть на своїх прапорах хрест. Той Чин матиме 3 групи: озброєних їздців, священиків і братів-помічників. Хрестоносці навертатимуть до Христа магометан, єретиків і злих християн (Корн. а Ляпіде, Посв. до Об. 17:17). За словами св. Франциска з Павлі, буде це останній Чин, який постане в Церкві.
Можливо, що саме апостолів останніх часів мав на думці Христос, коли говорив до Сестри Беніґни Консоляти Ферреро (+1916) з італійського монастиря в Комо оці слова: «Я хочу, щоб людська спільнота знову воскресла, а те воскресіння має бути ділом Моєї любові… Світ летить у прірву, але Я стримаю його в розшалілому бігу за допомогою малого гурту великих душ, що будуть боротися під моїм проводом» («Vade mecum» Сестри Беніґни[1]).
Антихрист, послуговуючись різного роду підступами, грішми й іншими дорогими дарунками, матиме великий вплив на світських володарів. Вони дивитимуться на антихриста, як на свого пана й бога. І як тільки антихрист здобуде владу, апостоли останніх часів виконуватимуть свій уряд уже з небезпекою для життя. Чимало людей, що жили в дружніх відносинах з апостолами, антихрист покарає мученицькою смертю. Дуже лютий буде антихрист на тих юдеїв та поган, що їх навернули й охрестили ті апостоли. Він категорично заборонить слухати проповіді тих апостолів. Як тільки посланці антихриста де-небудь зустрінуть тих святих мужів, то миттю їх повбивають. Піднявши їх на ратище, будуть обносити тіла тих св. мучеників по світу й показувати людям. Лихі будуть сміятись, а добрі – плакати. Прихильників тих святих мужів посіпаки антихриста заарештують, зав’яжуть очі й будуть їх бичувати. Опісля повідрубують їм голови, а їхні тіла кинуть у воду, або будуть мучити їх у полі (Morel, Offenbarungen der Schwester Mechtildis v. Magdeburg Regensburg 1869, Manz, стор. 208).
Також св. Вінкентій Ferrerius (1350-1419) передбачив, якими будуть апостоли останніх часів. Він заявив, що ті апостольські мужі будуть убогі, простенькі, лагідні й покірні. Вони говоритимуть тільки про розп’ятого Христа. Стараючись безперестанку тільки про славу Божу й честь святих, зовсім не будуть пам’ятати про себе.
3) Подібно, як Христос мав Свого Предтечу, св. Івана Христителя, так матиме свого предтечу і антихрист. Про того антихристового предтечу згадується в кількох місцях Об’явлення св. Івана Богослова: 13:11; 16:13; 19:10; 20:10. Він називається там фальшивим пророком, тому що буде зовсім подібний до самого антихриста. Між іншим він каже про нього: «(Звірина) мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій» (13:11). Тими словами вказується на її подібність до вужа в раю, тобто на його брехливість. Називається він також звірина, що виходила з землі (13:11), річ ясна – з приводу його земних (звірячих) схильностей і його науки, що захвалюватиме почуттєвість. Деякі здогадуються, що це буде визначний достойник Церкви, який стане відступником від Неї (тому що матиме два роги, як ягня;) можливо, що він проголоситься «папою» й спричинить велике замішання в Церкві. Щодо 2 рогів, то вони, за словами Гольцгавзера, означають церковну й світську владу, що її виконуватиме Папа щодо відновлення церковної держави. Р. Houchede каже, що предтеча антихриста не буде ні царем, ні князем, тільки визначним відступником-єпископом. З апостола Євангелії він стане головним проголошувачем майбутнього антихриста (Lehre vom Antichrist. Innsbruc, 1878, Fei. Rauch, стор. 24).
«Італійська Домініканка» hosa Colomba Asdent, (1781-1847) з Teggia в Піомонті, передбачила антихристового предтечу так: «Великий ворог Церкви й предтеча антихриста прийме титул «Спасителя». Біля нього збереться багато єретиків, що поширюватимуть свої, ворожі супроти Церкви, науки мечем. Їхня хитрість буде така велика, що вони в силі будуть потягнути за собою навіть чесно мислячих людей. Єпископи витримають здебільшого непохитно в вірі; хіба один чи два дасть себе збаламутити, але всім їм доведеться багато витерпіти» (Curicgue, 1871, стор. 191). Згадана вище французька Кляриска Nativitas (+1798) передбачала подібне: «Я бачу, що перед другим приходом Христа один лихий священик спричинить для Церкви велике терпіння» (Hartmann, ор. с, стор. 754).
За словами Гольцгавзера, предтеча звіщатиме про прихід антихриста, як буцімто про прихід Месії, і виступить у країні, що знаходиться близько біля моря. Св. Іриней (+202) каже, що предтеча антихриста звіщатиме юдеям усього світу про прихід їхнього месії й закликатиме їх, щоб вони поїхали до нього (Adv. haer. 5, 28). Він спонукає людей навіть до того, щоб вони віддавали божу честь антихристові, роблячи сповидні чуда. «(Звірина) робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині» (антихристові) (Об. 13:12). «І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною» (13:14), кажучи мешканцям землі, щоб вони творили образ звірини-антихриста, «і чинить вона великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми» (Об. 13:13). Через те він мавпуватиме пророка Іллю, що на його слова також зіслав огонь на землю (гл. IV, кн. Царств 1:10).
Фальшивий пророк вишле чимало своїх апостолів у світ. Папа св. Григорій Великий каже, що антихристові промощуватиме дорогу ціле військо «священиків» (кн. 5, 18; 9, 68). Так само каже св. Гільдеґарда: «Фальшиві вчителі поширюватимуть брехливу науку антихриста явно й вільно. Тоді в християнстві запанує таке велике невігластво щодо віри, що люди навіть не знатимуть, кого мають визнати за Бога».
Св. Письмо підкреслює, що антихристові помагатимуть два визначні союзники: сатана і фальшивий пророк. «І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаб» (Об. 16:13). Змій – це сатана, звірина – це антихрист, а неправдивий пророк – це предтеча антихриста й головний його апостол. Отже, подібно, як при відкупленні діяли три Божі Особи, так і при таїнстві зла діятимуть три пекельні сили: диявол, антихрист і фальшивий пророк!
[1] Сестру Беніґну Христос вибрав для проголошування Своєї великої любові до людей. Тому її слушно називають «апостолкою любові». Величаві думки з її об’явлень поміщені в творі «Yedemecum»
