Про колективний розум

«Осанна Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!» (Мф. 21:9), – такими словами натовп вітав Христа, коли Він в’їжджав в Єрусалим. «Розіпни, розіпни Його!» (Ін. 19:6) – нестямно кричав той самий натовп, який на думку багатьох, у значній мірі складався з тих самих людей, які вітали Христа за 5 днів з пальмовим віттям у руках.

– Що за лицемірство! – може з обуренням сказати будь-хто. – Але не поспішайте з висновками, цілком можливо, що люди в тому і другому випадках були… цілком щирими.

Які почесті люди надавали Христу при Його в’їзді в Єрусалим? – Царські, адже вигук «Осанна Синові Давидовому!» у наші часи звучав, як «Слава царю!» або ж «Слава царському наслідникові!», якщо бути точним.

Кого закликав натовп до страти? Бунтівника, Який за словами первосвящеників, пішов проти влади самого кесаря! «Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря» (Ін. 19:15). Натовп любить владу, силу, блиск, а що являв у той момент із Себе Христос? Хіба що сповнення Ісаєвого пророцтва: «Він був знехтуваний і умалений перед людьми, муж скорбот, що пізнав болісті, і ми відвертали від Нього лице своє; Він був зневажуваний, і ми ні у що ставили Його» (Іс. 53:3). Хіба за такою людиною пішов би натовп? Отож бо.

Колективний розум – страшна річ, бо грішимо ми, ніби разом, а от відповідати приходиться по окремості, що втім не скасовує колективної відповідальності. Яскравий приклад цьому – падіння Єрусалиму в 70 році по Р.Х., внаслідок якого загинуло біля мільйона євреїв. Так виконалися слова, проголошені натовпом, який засудив Христа на смерть: «Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших» (Мф. 27:25)

Але не будемо судити людей того часу, краще поглянемо на самих себе. Скоро – Світла Пасха Христова, юрби людей будуть у ці дні в храмах, ще більше – навколо них, скрізь будуть лунати радісні вигуки: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!». От він – тріумф Віри християнської! Але пройде буквально тиждень, і більшість людей забудуть воскресіння Христове до наступної Пасхи, як невдовзі забули Христа люди з того самого натовпу. І наслідки такого ставлення наших предків теж наявні – десятиліття радянських гонінь на народ і Церкву. А тепер скажіть, чим ми кращі за сучасників Христових?

Редакція сайту


Ваш коментар: