Доки є час

«Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене» (Мф. 25:41-43) – для сторонньої людини щойно оголошений вирок Небесного Судді може здатися надто жорстоким. Звісно, якщо вона не пересвідчилася на власному досвіді, що таке голод, спрага, злидні, самотність і не отримала допомоги від людей, які мали реальну можливість у чомусь їй допомогти. Тоді до цих Христових слів у такої людини буде дещо інше ставлення… Йдемо далі.

Також показові слова, які ми чуємо з вуст праведників замордованих за Слово Боже: «Доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу?» (Одкр. 6:10). Найкраще, як на нашу думку, цей біблійний вірш роз’яснив протоієрей Олександр Мень, йому і надаємо, так би мовити, слово:

«У декого постає запитання: чому ці мученики прагнуть помсти, якщо сказано: «не судіть і не мстіться»? Добре розмишляти про це вдома, у спокійній атмосфері. Але люди, які в таборах бачили знищення сили-силенної осіб, відчували конечну потребу в суді. Один із в’язнів сумління писав у своїх таборових нотатках, що Страшний Суд потрібний, він потрібний людині, як Нюрнберзький процес, бо якщо ні, то немає Божої справедливости, тоді неможливо жити. Людина потребує цього в глибині своєї душі, де щось зневажене. І це не можна просто зняти, його треба пережити». Між іншим о. Олександр Мень теж зазнав мученицької кончини… Так що Божа відплата необхідна: як праведним, так і тим, хто заскнів у злі.

– Але що з рештою людей? – Можна почути в подібній ситуації цілком логічне запитання. Адже мало хто вважає себе праведником, проте і великим грішником, що безповоротно загруз у злі, вважає себе ще менше людей… особливо, коли перебувають поза церковними стінами. Це якраз у церковних стінах можна зустріти силу-силенну грішників, принаймні, вони заявляють це на словах, а з вуст людей світу цього таке можна рідко почути. Проте це приватна думка людей, Біблія стосовно цього має протилежну думку: «Немає праведного ні одного; немає, хто розумів би; немає‚ хто шукав би Бога; всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного» (Рим. 3:10-12). Після такого «діагнозу» не треба дивуватися, чому стільки багато людей оминають Церкву стороною.

Але це в жодній мірі не скасовує того факту, що «всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе» (2Кор. 5:10). Між іншим, абсолютно всім, але більшість «всіх» цей беззаперечний факт просто ігнорує, хоча з наближенням смертної години все більше про нього здогадується. Чи, точніше, Господь нагадує усілякими способами. Наприклад, через Святе Письмо: «Глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» (Еф. 5:15,16).

«Лукавство» днів у контексті цього вірша слід розуміти як їх швидкоплинність: ніби, здається, ще багато днів попереду, але згодом розумієш, що час нестримно спливає: «Дні віку нашого – сімдесят літ, а як при силі – вісімдесят літ, і найкраща пора їх – труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо» (Пс. 89:10). Це беззаперечна істина була відома з давніх-давен, але сучасні люди вдають, що ніби її не знають. От лише, у підсумку, кого вони обманюють?

«Отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа» (Еф. 5:17), – радить нам Біблія. Може варто скористатися її порадою, доки є час? Недаремно ж сказано: «Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2Кор. 6:2).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docДоки є час


Ваш коментар:

Попередній запис

Біблійне часочислення

Біблійне часочислення починається із створення світу і людини. Одиницями, що служать для визначення і виміру часу подій у Біблії є: ... Читати далі

Наступний запис

Біблійна концепція часу

Згідно з Тлумачним словником Ожегова, час – це (1) одна з основних об'єктивних форм існування матерії; (2) тривалість, тривалість чого-небудь, ... Читати далі