Піднесена нікчемність (Мт. 5:43-48)

Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає.

Усмішка за усмішку, добро за добро – у цьому немає нічого надзвичайного. Так чинять язичники та митники, тобто люди, які далекі від Христової віри. Від християн вимагають більшого: хліб за камінь і риба за скорпіона. Така любов не є природною, така любов – це героїзм, і спроможною на цей героїзм робить людину Божа благодать. Ця благодать чинить людину святою.

Коли спрямовуємо свій погляд на чергового святого, то прославляймо його, але не відірвано від Бога, а в тісному й глибокому зв’язку з Ним. Цей зв’язок ідеально характеризує євхаристійна молитва Служби про святих: «Бо завдяки Твоїй благодаті вони здобули заслуги, які Ти нагороджуєш». Велич святого – це велич Бога, Який підносить людську нікчемність.

Бог підніс так багато людей, що може піднести й тебе.

Попередній запис

Ланцюг зла (Мт. 5:38-42)

А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві. У чому суть справжньої сили? ... Читати далі

Наступний запис

Почухаю тобі спину (Мт. 5:43-48)

І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Давні римляни любили повторювати do ut des, тобто ... Читати далі