Розділ 23

23:1-8 – Справедливість відновлена

Несподівано змінюючись, текст коротко пропонує ковток надії в гнітючій атмосфері відчаю. Він починається криком горя до правителів (23:1) і знову говорить про їхнє знищення (23:2-3), але потім залишає місце для нового й багатообіцяючого майбутнього, представляючи правителів, які чинитимуть відповідно до природи їхніх повноважень (23:4-6). Прийдешні зміни стосуються трьох груп або осіб (народ, правителі, Ягве) і вказують на три важливі моменти в історії Ізраїля. Той факт, що народ «порозплоджуються та розмножаться» (23:3), нагадує про сотворення світу й період патріярхів. «Праведна Парость» Давида (23:5) дає надію, що настане нова ера в історії Ізраїля, сповнена слави перших років монархії. Звіщається відновлення надій минулого й слави. Ці дії Ягве, разом із поверненням народу з вигнання (20:8), натякають на новий початок для народу. Надалі ідентичність Ізраїля буде пов’язана не так зі звільненнями народу з рабства в Єгипті, як із тим, що Ягве врятує його з вавилонського вигнання. Ягве, повертаючи людей в їхню землю, реконституює їхній статус вибраного народу і відкриє їм нове розуміння Бога.

23:9-40 – Гріхи пророків

Цей довгий уривок зображає тих пророків, які, на відміну від Єремії, не є уважними до слів Господа, але проповідують те, що подобається людям. Хоч цей уривок і складається з шести частин (23:9-10,11-15,16-17,18-20,21-32,33-40), що їх визначає зміна мовця (Єремія або Ягве) та авдиторії (народ або Єремія), він творить єдність навколо одної-єдиної теми: гріх пророків і його наслідки для самих пророків, для народу та їхньої землі.

У вступних рядках (23:9-10) Єремія оплакує власний біль і розбитість. На відміну від його особистих ламентацій, які визначають джерелом його страждань той факт, що народ його відкинув, цей внутрішній монолог пояснює його страждання смертю, яка наповнює землю. Оскільки тут, як і в його сповідях, слово Господа є причиною болю Єремії (23:9в), промова пророка пов’язує спустошення всього сотвореного з гріхом лжепророків, просто розпочинаючи свою жалібну пісню словами: «Про пророків».

У 23:11-15 Господь пояснює Єремії, чому ситуація є такою, якою вона є. Вину за таку кризу покладено безпосередньо на плечі пророків. Використовуючи різноманітні образи, текст зображує масштаби зла (23:11,14), неминучі результати (23:12,15) і той факт, що це зло гірше, ніж у минулому (23:13-14). Слова Ягве вказують на те, що гріх є всеохопним. Навіть Храм Господній став сховищем зла, і ті, чиє життя цілком присвячено Богові – як священики, так і пророки, – не дотрималися умов союзу. Слизька стежка в темряві є ідеальним образом, який відтворює фактичну непоправну ситуацію. Як ті, хто не може стояти на ногах та контролювати свої рухи і не може знайти опори для рук і ніг у темряві, пророки розуміють, що зло, яке вони чинять, опановує їх і веде їх до кончини. Порівняння пророків Єрусалиму з пророками Самарії, представлене тут, могло б шокувати сучасників Єремії. Хоч Ягве, очевидно, погоджується з думкою жителів Юди про те, що самаряни заслужили знищення, якого вони зазнали в 722 р. до Р. Хр. (коли Північне царство було переможене й безповоротно підпорядковане асирійцям), оскільки вони поклонялися божкам, Бог засуджує єрусалимських пророків набагато суворіше за їхніх північних колег. Слова, вибрані, щоб виразити їхні гріхи, виразно передають різницю: самарійські пророки проповідували те, що було просто лише «недоумкуватим», а пророки Юди пророкували «жахливе» (слово, яке містить єврейський корінь, що означає навмисне зло). Саме тому погрози Ягве зруйнувати все не є несподіваними.

У кількох словах Господь дозволяє народові усвідомити відповідальність за власні вчинки (23:16-17). Хоч Єремія в інших випадках намагався спинити дії Бога, покладаючи провину за гріхи народу на їхніх правителів, тут Ягве чітко вказує, що люди мають самі оцінити ситуацію і бачити різницю між правдивими й фальшивими пророками, між тими, хто проголошує слово Господа, і тими, хто проповідує те, що подобається народу. Те, що подобалося чути юдеям того часу, не обов’язково відображало правду. Єремія додає до цього своє власне міркування: дії Ягве зупинені, та коли вони розпочнуться, то будуть здійснені, незалежно від реакції пророків чи народу (23:18-20). Спротив лише призведе до руйнування.

За допомогою низки риторичних запитань, порівняння та гри слів, Бог звертаючись до Єремії говорить про лжепророків, яких, зрештою, закликано до відповідальности за їхні слова й учинки. Приводячи слухача/читача до гострого усвідомлення неуникної присутности Ягве за допомогою низки риторичних запитань (23:23-24), пророк використовує кілька порівнянь, щоб зіставити життєдайне й могутнє слово Боже з брехнею та нікчемними снами пророків (23:25-32). Сама мова засвідчує неспростовну присутність Ягве: десять разів повторено «каже Господь» або «слово Господнє» (євр. n’m yhwh) у 23:23-24,28-32 порівняно з більш ефемерним «сон, сни» (знаходимо п’ять разів у 23:25-28). У майстерній мовній витівці tour de force, що заснована на грі слів, Ягве каже цим пророкам, які гордяться тим, що промовляють «Господній тягар», що вони є «тягар Господній» (23:33-40). Корінь ns’ «піднімати, підносити»), перекладений як «тягар», міг також означати «слово, важливість», оскільки те, що може бути «піднесеним», може бути й матеріяльною реальністю (тягар), і словом («слово, пророцтво»), Тому пророки, які заявляють, що говорять в ім’я Ягве і кажуть «Господній тягар (ms’)» (23:33,34,36,38 тричі), через свій непослух самі є тягарем для Господа (ms’, 23:33), який має бути піднесений (ns’ 23:39) і викинутий.

Пригадуючи «брехню» й «обман», про які раніше йшлося як про гріхи народу, ці слова проти пророків знову наголошують на важливості відкритости до слова Господнього й на небезпеці того, що впевненість у собі може легко стати самообманом. Оскільки всі є відповідальними за свої вчинки, то всі й страждатимуть через наслідки гріха, що поширюватимуться як ланцюгова реакція в самій природі. Ніхто цього не уникне, навіть пророк Ягве.

Попередній запис

Розділи 21-22

21:1-29:32 – Частина 3: Грішні царі та лжепророки 21:1-10 – Життя ціною упокорення У главі 21 текст починає набувати більш ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 24-26

24:1-9 – Видіння двох кошів зі смоквами Це видіння прояснює Єремії значення вигнання, спричиненого політикою Навуходоносора, і підтверджує правдивість пророцтва, ... Читати далі