Основні жанри

Критики форм і жанрів не бачать жодного впорядкування внутрішнього змісту в Псалтирі; здається, там відсутня чітка структура. У цій книзі ми зазвичай не знаходимо поряд текстів одного й того самого або ж подібного жанру. Для критиків жанру заголовки й доксології, присутні в книзі, подають лише дуже поверхові структурні сигнали, додані до власне змісту. Крім того, такі заголовки належать до пізнього, кінцевого етапу створення (не раніше II ст. до Р. Хр.). Відповідності чи протилежності між псалмами, що слідують один за одним, а також спільні для них ключові слова мають для критики жанрів лише другорядне значення. Її зацікавлення полягає в описі формальних і змістових характеристик багатьох текстів, окресленні типів тексту (жанрів) для виявлення первинного середовища виникнення жанрів Sitz im Leben. Серед цих трьох аспектів дослідження в межах критики жанрів найбільше проблем створює визначення первинного Sitz im Leben. Тут ми можемо щонайбільше сподіватися лише на гіпотетичні результати. Для опису й аналізу жанрів обов’язково властиві два недоліки: по-перше, руйнування поточного канонічного порядку книг, а по-друге, вимушене нехтування конкретним, індивідуальним характером тексту, коли його потрібно приписати до окремого жанру.

Незважаючи на ці недоліки, опис основних жанрів, представлених у Псалтирі, отриманий завдяки критиці жанрів, є незамінним помічником у читанні псалмів. Такими головними жанрами виступають: гимн, ламентація окремої особи, подячні псалми окремої особи, ламентація народу та подячні псалми народу. Гимн, найяскравішим і найтиповішим прикладом якого є пісня Марії (Вих. 15:21), складається із заклику прославляти Бога (вступ) та пояснення причин для цього (основна частина). «Причини» для прослави часто виражено в акті прослави. Гимн може мати особливе закінчення, у якому згадано початок (напр. Пс. 117; 33; 113; 8).

Ламентація окремої особи (де «я» не варто помилково тлумачити в індивідуалістичному ключі) – найпоширеніший жанр у Псалтирі. Вона починається зі звернення до імени Бога й благання про допомогу: це звертання може бути підсилене повторами й додаванням виразу впевнености (вступ). Основна частина ламентації складається з опису окремого лиха, благань про Боже втручання, переліку причин, чому Богові потрібно діяти, і клятви того, хто молиться. Висновок, сповнений надії та впевнености бути почутим, дуже характерний для ламентацій. Лише Пс. 88 завершується абсолютною темрявою. (Приклади: Пс. 3; 5; 6; 7; 13). Висловлення впевнености в ламентаціях деколи набувають вигляду окремого псалма, «псалма впевнености», як-от Пс. 16 і 23.

Подячний псалом особи відповідає ламентації. Він починається з висловлення бажання подякувати. Формула подяки може бути розширеною за рахунок інших елементів гимну. Констатація місця й мети подяки є складовою основної частини пісні подяки: дякують під час зібрання вірних. Спільнота стає свідком Божого акту спасення і сама має оповідати про Бога, Який спасає. Той, хто дякує, оповідає про досвід горя й визволення (згадування про минуле). Псалом завершується клятвою про хвалу. До прослави Бога з боку псалміста має долучитися ціла спільнота (Приклади: Пс. 22:22-26; 30; 40:1-11.)

Ламентація народу починається зі звернення до Божого імени, яке може бути доповнене елементами гимну. Основна частина складається з опису лиха (ламентація), яке вражає весь народ (часто воно є політичним за своєю природою). Ламентація завершується благанням про відвернення нещастя. Невідкладність здійснення цього благання посилене нагадуванням про спільність історії Ізраїля та його Бога. І тут в кінці висловлено впевненість у тому, що народ буде почутий (Приклади: Пс. 44; 60; 74; 79; 80.).

Існує лише кілька явних прикладів відповідного подячного псалма народу; тому твердження про існування такого жанру залишається дискусійним. Із Псалмів 65; 66; 67; 68 і 124 ми можемо встановити такі типові елементи: на початку заклик до подяки, за яким слідує визнання спасительного Божого акту (вступ). Основна частина містить пригадування минулого, оповідаючи про політичні нещастя і вирушення Бога на порятунок народові.

Час виникнення конкретних псалмів у більшості випадків можна встановити лише приблизно. Багато з них могли виникнути під час вигнання чи в період після вигнання. Однак дуже мало текстів, які були створені протягом цього періоду, використовувалися під час богослужень у відновленому Храмі. Псалтир не є книгою гимнів ні для Другого Храму, ні для ранньої єврейської синагоги.

Проте важливішим за час походження є той факт, що Псалтир – це збірка поетичних текстів. Ознакою ж біблійної поезії є паралелізм виразів. Дві фрази чи два речення, поміщені паралельно, підсилюють одне одного тим, що друге повторює думку першого іншими словами або виступає антитезою до першого. Такий поетичний засіб є закликом побачити і бути вдячним Богові, людям і світові за їхнє багатоманіття. Водночас це запрошення до медитації. Самі псалми є запрошенням до медитації й рецитування; їх потрібно читати як незалежні поетичні твори. Оригінальний індивідуальний характер псалмів потрібно осягати через терпеливе читання й перечитування. Подальшим кроком буде визнання зв’язку між певними текстами, які становлять один вид і взаємно пояснюють один одного. Той факт, що в Псалтирі не всі гимни, ламентації чи псалми довіри згруповано разом в одному місці, а натомість жанри перемішано, робить його образом людського життя з усіма його неочікуваними перемінами й змінами. Усе людське горе, відчай та розчарування в Богові й людстві неодноразово переплітаються тут із хвалою та подякою. Динаміка Псалтиря як цілости має за мету рух від множинности людського світу до одної необхідної речі – прослави на повний голос єдиного Бога. Псалтир запрошує нас до такого руху. Від початку, а відтак від псалма до псалма Псалтир поступово веде нас до свого завершення, а від кінця – знову до початку. Повторювання – це метод, який сам Псалтир пропонує читачеві. Через повторення Псалтир стає книгою нашого життя.

Попередній запис

Поділ на п’ять книг

Впорядкування псалмів з іменами в надрядкових заголовках підтверджується стародавнім поділом Псалтиря на п’ять книг. Ще Єронім згадував і обговорював такий ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 1-2

Коментар до окремих псалмів зосередиться спочатку на встановленні зв’язків між псалмами в межах їхньої канонічної послідовности (контекст), а потім – ... Читати далі