Розділ 4

4:1-17 – Спочинок після трудів

Боаз дотримується обіцянки, що дав Руті. Він іде до «брами» – місця, де радилися, залагоджували справи, розв’язувати спірні питання (Бут. 23:17-18; Втор. 22:15; Ам. 5:10,12-15). Як уже було сказано, це місце, де найкращі серця та уми збиралися, щоб знайти якнайліпше рішення для спільноти. Боаз скликає туди ближчих родичів і десятьох голів провідних родин у спільноті. Старійшини наділені авторитетом як у правових, так і суспільних питаннях (Втор. 19:12; 21:2-4; 25:7-9; 1Цар. 21:8-14); на них покладається відновлення спільноти, а в пізньому юдаїзмі для уділення шлюбного благословення обов’язкова присутність десятьох із них. Питання стоїть щодо відкуплення Елімелехового маєтку, який Ноомі вирішила продати. Вочевидь, Боаз вважає його таким, що потребує серйозного розгляду і авторитетного вирішення. У присутності старійшин він закликає родичів подбати про те, щоб родина не втратила жодної частки свого маєтку (пор. Лев. 25:23-25: Єр. 32:8). Спочатку найближчий родич визнає свій обов’язок відкупити маєток: проте коли довідується, що до відкуплення маєтку додається обов’язок «купити» чи «придбати» Руту, щоб зберегти ім’я покійного за його спадкоємством (в. 5), він усвідомлює, що той маєток не примножить йому статків, адже його успадкує син від союзу з Рутою. Виразно проявляється скупість родича, брак у нього відчуття спільноти (в. 6). Боаз, натомість, погоджується на пропозицію викупити Елімелехів маєток і взяти на себе відповідальність за Ноомі та Руту. Родич та Боаз здійснюють формальну церемонію передачі прав та обов’язків щодо маєтку та вдів, зокрема Рути.

Незрозуміло, хто в обряді із сандалею (в. 8; в. 7 виконує роль примітки-пояснення щодо обряду) знімає її – родич чи Боаз. Якщо родич, то він робить це на знак передачі прав та обов’язків; якщо ж Боаз, то на знак того, що приймає їх (у Втор. 25:7-9 схожа процедура має інше значення).

Боаз, який тепер повноправно претендує на все, що належить родині Елімелеха, звертається до старійшин та всіх присутніх по схвалення угоди (в. 9-10). Тут, як і у в. 5, щодо Рути вжито дієслово «купувати». Очевидно, вживання саме цього слова на позначення взяття Рути за дружину Боазом зумовлене загалом комерційним характером шлюбної угоди. Це спостереження підтверджує використання слова в контексті шлюбу в Мішні. Вірші 11-12 описують схвалення угоди. У них – щира надія, що Рута займе достойне місце серед матерів Ізраїлю, які примножують його народ. А ще – сподівання, що Боаз посяде становище в спільноті, гідне його виняткової великодушности.

Союз Боаза і Рути ощасливило народження сина. Тепер у Ноомі є go’еl, який відновить і відродить її саму та родовід Елімелеха. Те, що зображено у в. 16, якнайповніше засвідчує Нооміне торжество, поєднане з умиротворенням. Той син – її: не за холодним законом усиновлення, а з Божого провидіння – через невістку, яка для неї краща від сімох синів. Тій, яка шукала спокою (manoah, 3:1) для невістки, даровано спокій через невістку. Син і справді народився в Ноомі, адже кожен, хто належить Елімелехові, належить і Ноомі. Участь сусідок у називанні дитини (в. 17) не є чимось немислимим чи надзвичайним, якщо взяти до уваги їхню роль як у 4:4-17, так і в 1:19 (пор. Лк. 1:58-59). Ім’я дитини, Овед, одним словом підсумовує суть всієї оповіді: служіння Богові та спільноті.

4:18-22 – Завершення

Автор завершує оповідь родоводом, в якому фігурує й Овед. Остання фраза в. 17 вже пов’язала його з Давидом; тут подано додаткові зв’язки, ймовірно, для того, щоб показати походження, значущість та важливість Оведового роду. У ньому – справжні родичі, віддані безпеці спільноти та її майбутньому. Усі згадані тут імена з’являються в родоводі Ісуса в Матвія і Луки. У Матвієвій версії родоводу зазначено, що Овед – син Рути. Хоча Рута – моавитянка, тобто чужоземка, вона належить до предків Давида, а через нього – до предків Ісуса Христа. У цьому не вбачається причина для сорому: навпаки, це показує нам всевладність Божого провидіння, яке перевищує і перемагає всі бар’єри та упередження, своєю дією поєднуючи людство в єдину спільноту.

Попередній запис

Розділи 2, 3

2:1-23 – Відданість Рути починає приносити плоди Перший вірш гл. 2 немовби задає тло, на якому розгортатимуться події цієї та ... Читати далі

Наступний запис

Загальна характеристика Книг Самуїла

На перший погляд, Перша і Друга Книги Самуїла містять масу історичних деталей, малоцікавих сучасній людині. Та приглянувшись ближче, виявляємо, що ... Читати далі