14:1-17:18 – Розподіл землі між колінами Юди, Єфрема та Манасії

14:1-21:42 – Розподіл землі на захід від Йордану

Вступом до цієї частини є гл. 14:1-5. Тут знову є згадка про левитів як про коліно, що не отримало землю в спадок. Проте вони отримали міста, щоб жити в них, як про це свідчить І. Н. 21:1-42. Все це буде здійснено відповідно до наказу, який Господь дав Мойсею, і який тепер виконує його наступник Ісус Навин. Згадка про релігійних та громадських лідерів, котрі супроводжують Ісуса Навина в 14:1, безперечно є відлунням періоду вигнання (пор. Чис. 32:28; 34:17). Згадка про Елеазара та інших ватажків також трапляється в пізніших текстах Книги Ісуса Навина (19:51; 21:1). І. Н. 14:1 та 19:51 мають такий самий контент і таку саму обрамлену структуру (inclusio), вказуючи, таким чином, що гл. 14-19 утворюють тематичну частину, головна думка якої – розподіл землі на захід від Йордану. Вважають, що це священицькі тексти і, очевидно, вони вказують на те, що так само, як і в гл. 2-12, завоювання та розподіл землі – це релігійне та богослужбове діяння. Коли б Елеазар не з’являвся разом із Ісусом Навином, ім’я первосвященика завжди згадується першим.

Вперше в девтерономічній літературі ми зустрічаємо термін goral («лот», «жереб») у 14:2. Це типове явище і в пізніших текстах, і в контекстах, пов’язаних зі священицькою діяльністю. У Книзі Ісуса Навина ми натрапляємо на цей термін двадцять чотири рази, особливо в гл. 14-19. Також у цих главах ми бачимо, що слова «земля», «спадкоємство», і «територія», а також слова «давати», «успадковувати», «розподіляти» з’являються постійно.

14:5-15:63 – Наділ (коліна) Юди

Перший наділ землі призначається Юді, вказуючи таким чином на його політичний пріоритет. У часи Девтерономіста Юда також залишається причетним до народу союзу. Редакція цієї частини Книги Ісуса Навина збігається з часом Йосії, коли саме коліно Юди залишалося Божим народом.

14:6-15; 15:13-19 – Калев, приходень, що успадковує землю

Ця частина позначає справжній початок розподілу землі на захід від Йордану. Так само, як і в главі другій, головними дійовими особами є приходькі. У І. Н. 2 описується, як ханаанська жінка, чужинка, стала членом народу союзу, а тут іще один приходень, син Кеназа, едоміт першим отримує свою частку землі. Так само, як це відбувалося з Рахав, Калев є чоловіком, який задає богословський тон усієї цієї секції. Кого визнано членом Божого народу? Хто гідний отримати частку Обіцяної Землі?

Так само, як і у випадку з Рахав, Калев стає гідним Божої благодаті завдяки своїй беззаперечній відданості Господеві (вв. 9, 14; Втор. 1:22-40). Так само, як і в гл. 2 та 9, тут ми маємо визнати те, що етнічний фактор не є основоположним чинником, важливішими є послух та вірність Божому слову. Так само, як і Мойсей та Ісус Навин, Калев готовий протистояти «велетням». Його впевненість у своїй перемозі не залежить від його можливостей чи військової могутности; вона виростає з коріння Божої допомоги.

Вираз «Божий чоловік», який використано тут (14:6) для того, щоб дати характеристику Мойсею, вжито винятково для опису пророків. Отже, це вказує на те, що тут Мойсей постає як пророк (пор. Втор. 33:1; 1Цар. 17:18; 2Цар. 4:7-9). Ісус Навин у 15:13-19 (пор. Суд. 1:12-15) має стосунок до конкретизації бажання Калева побороти велетнів. Внаслідок цієї ситуації його дочка отримує наділ землі, і на сцену виходить перший суддя Ізраїлю Отніїл, єдиний суддя, що походить з коліна Юди (пор. Суд. 3:9-11).

15:1-12,20-63 – Межі та міста коліна Юди

У віршах 1-12 встановлюються межі землі коліна Юди: на південь, схід, північ та захід. Слова «границя» та «підійматися» мусять привернути нашу увагу: межі визначаються словом підніматися. Дієслово «спускатися» тут бачимо лише один раз. Кордони не лише включають коліно Симеона (пор. 19:9), а й частки, що належать іншим людям. Ці межі були здобуті лише за царя Давида.

Від перших слухачів у дні Ісуса Навина і часів вигнання поділ землі мав богословське значення, як випробування віри, яке передбачене Богом. Цей фрагмент показує, що ідеальні межі Ізраїлю виходили поза історичні реалії народу. Отже, ми дізнаємося, що завжди є місце для ще більшої відданости Богові, тієї необхідної якости, що дозволить оволодіти Обіцяною Землею у всій довершеності. Оскільки встановлення меж землі відбувалося не за часів Ісуса Навина та періоду вигнання, у випадку Юди на півдні, а також у випадку Єфрема та Манасії на півночі, їхні частки землі залишалися в руках інших етнічних груп.

У І. Н. 15:2-63 викладено перелік міст, які належать Юді. Список подано відповідно до регіонів (південь, рівнини, філістимська земля, узгір’я та пустеля), слідуючи круговому руху за годинниковою стрілкою. Перелік міст Юди говорить нам дуже багато про редактора та дату редакції. Ісус Навин перелічує 358 міст. Із них 114 належать Юді, а 38 – Веніямину. Інші коліна мають десь від 22 до 25 міст кожне. Це є період, коли південь абсолютно домінує.

16-17 – Межі та міста синів Йосипа

Єфрем та Манасія отримують свої частки території в північній частині Обіцяної Землі. На відміну від Юди (15:1-12) та Веніямина (18:11-20), тут є більше «спусків», ніж «підйомів». Це – важливий факт, якщо зважити на виклик, що його кинув Ісус Навин у 17:14-18. Два коліна Йосипа отримують запрошення не лише на володіння часткою землі, що «сходить», а й часткою, яка змушує їх підніматися: «піди (піднімайся) до лісу… (в. 15). Щоб успішно здобути свою землю, їм треба перемогти велетнів (в. 15) і боротися проти тих, які мають «колесниці залізні» (в. 18).

Розглядаючи І. Н. 17:3-6 (пор. Чис. 27:1-7), зазначимо, що в географічному переліку міст приховано деталі родоводу. Схоже, що імена онучок Манасії вживаються замість назв міст. Обидві глави чітко зазначають, що коліна Єфрема та Манасії були нездатні вигнати декілька язичницьких народів з їхньої території (16:10; 17:12-13,15-18).

Попередній запис

13:1-33 – Розподіл землі на схід від Йордану

І. Н. 13-21: Оволодіння землею Глава 13 позначає початок другої головної секції книги і також її нової динаміки. На відміну ... Читати далі

Наступний запис

18:1-21:42 – Розподіл землі між рештою колін

18-19 – Розподіл землі між сімома колінами, що зосталися На різних етапах Ізраїлю в історії завоювання землі змінювалися релігійні центри. ... Читати далі