Чому ми не бачимо динозаврів у наші дні?

Коли закінчився Всесвітній Потоп, Ной, його сім’я і тварини вийшли з Ковчегу (Бут. 8:15-17). Таким чином, динозаври почали нове життя в новому післяпотопному світі; ним, як і іншим тваринам, належало розмножуватися і, йдучи все далі від місця, де зупинився Ковчег, наново заселяти Землю. Нащадки цих динозаврів – ті самі дракони, про яких збереглася безліч легенд.

Проте світ, до якого ввійшли динозаври, істотно відрізнявся від колишнього. Цей світ був спустошений Потопом, і виживати в ньому було куди важче.

І людей, і тварин чекала “перевірка на міцність”. З літопису скам’янілостей, з письмових історичних джерел, з досвіду колишніх поколінь ми бачимо, що багато рослин і тварин на нашій планеті не пройшли цього випробування і вимерли після Потопу – через людську діяльність чи через суворі умови довкілля. Багато рослин і тварин вимирають і тепер.

Динозаври більш за все теж не витримали цієї “перевірки на міцність”. Учені-християни називають цілий ряд причин зникнення динозаврів. От деякі з них.

По-перше, динозаврів було не так вже багато. По мірі того як палеонтологи знаходили все нові та нові останки, вони прагнули кожен фрагмент, який хоч чимось відрізнявся від попередніх, ідентифікувати з раніше невідомим видом – настільки велике було жадання відкриттів. Цей факт пояснює таке різноманіття динозаврів.

По-друге, далеко не всі із змодельованих ученими видів існували насправді. Мали місце навіть фальсифікації – як зловмисні, так і неусвідомлені.

Найбільшою містифікацією в палеонтології стало відкриття гігантського ящера – бронтозавра (на малюнку). До знайдених у 1879 році фрагментів скелета був доданий череп, виявлений за шість кілометрів від першої знахідки. Залишалося тільки здогадуватися, як він міг туди потрапити. І лише в 1979 році вдалося точно встановити, що цей череп насправді належав апатозавру, тоді як сам скелет – диплодоку. Але навіть тепер, коли бронтозавр прибраний з експозиції Інституту Карнегі і вже не згадувався в “Новому словнику динозаврів” Дональда Глута (1982 рік), у багатьох країнах школярі продовжують вивчати, а музеї виставляти ніколи не існуючу тварину.

Виділяють усього декілька типів гігантських ящерів, які дійсно жили на землі. У першу чергу, це – брахіозаври, тиранозаври, диплококи (ми вже їх бачили) та алозаври.

Так на думку вчених виглядав брахіозавр
Порівняння розмірів брахіозавра та дорослої людини
Так на думку вчених виглядав тиранозавр
Порівняння розмірів тиранозавра та дорослої людини
Так на думку вчених виглядав алозавр
Порівняння розмірів алозавра та дорослої людини

Проте з часом гігантські ящери неминуче стали зменшуватися в розмірі. Як свідчить Священне Писання, до Потопу люди жили дуже довго, у післяпотопний час тривалість життя людей стала швидко скорочуватися. Якщо Ной прожив 950 років, то прабатько Авраам помер, коли йому було 175 років, а Йосип, правнук Авраама, прожив лише 110 років. Коротшим стало життя і тварин. А тепер згадаємо про дивну здатність рептилій – вони продовжують рости протягом усього свого життя. От і виходить, що чим менше жила рептилія, тим меншого розміру вона встигала досягти.

Великих травоїдних ящерів ставало все менше і менше ще через те, що післяпотопна рослинність стали більш мізерною в порівнянні з допотопною тропічною рослинністю. Великим тваринам доводилося витрачати значно більше зусиль, щоб себе прогодувати.

Але основною причиною зникнення цих колишніх гігантів стала, мабуть, не екологічна причина. Популяції наземних ящерів були, швидше за все, витиснені безперервно зростаючою кількістю людей. Відгомони останніх баталій за сфери проживання ми якраз і знаходимо в стародавніх хроніках, епосі та переказах про драконів, з яких люди в більшості випадків виходили переможцями.

З тих самих причин, внаслідок міграції людини, яка триває з вавилонських часів, сьогодні в список зникаючих видів Південно-східної Азії занесені тигри, носороги і слони. Епічні оповіді про доблесних індонезійських витязів, які вбивають бродячих тигрів і слонів, дивним чином схожі на стародавні перекази про святого Георгія і дракона, про Беовульфа та про інших персонажів, які перемагали драконів заради порятунку людей від цих “чудовиськ”.

Але чому ж людей так цікавить чому вимерли динозаври, і абсолютно не хвилюють причини вимирання інших тварин і рослин? Людей вражає і зачаровує зовнішній вигляд динозаврів. На цій “зачарованості” і зіграли еволюціоністи. Світ заполонила еволюційна пропаганда, що вибрала динозаврів як головний приклад. І як наслідок, усі тепер ставляться до динозаврів як до чогось вражаючого і загадкового.

Якщо ви запитаєте співробітників зоопарку, навіщо потрібні програми порятунку зникаючих видів, то у відповідь почуєте приблизно наступне: “Але це ж зрозуміло! Ми втрачаємо наших тварин. Види вимирають один за другим. Згадайте, скільки їх вже зникло з лиця землі. Треба врятувати хоча б тих, що залишилися”.

Запитавши: “Чому ж вони вимирають?” – ви знову почуєте: “Але це ж зрозуміло! Їх вбивають; їм бракує їжі; люди знищують їх звичне оточення; хвороби; погіршення умов довкілля; катастрофи – наприклад, повені, – та хіба мало причин!”

Якщо потім ви запитаєте: “А чому вимерли динозаври?” – вам, швидше за все, дадуть відповідь: “Не знаємо! Учені висувають десятки гіпотез, але таємниця залишається таємницею”. Для сучасної науки, яка відкидає Біблію, вимирання динозаврів і зараз залишається нерозв’язною таємницею. Висувалися різні еволюційні теорії такого зникнення: з’явилися ссавці, які живилися яйцями динозаврів; виникли нові наркотичні рослини (напевно, старі вже не діяли); у всьому винне всесвітнє похолодання – або ж потепління (кому як подобається). Найпопулярнішою стала теорія про падіння астероїда (метеорита), яке і погубило динозаврів. Але при цьому виникає питання, чому вижили інші рептилії? На це еволюціоністи відповісти доки не в змозі.

З біблійної точки зору “таємниці” зникнення динозаврів не існує. Скам’янілості, що містяться в осадових породах – це не “літопис” еволюції і вимирання динозаврів, які тривали мільйони років, а свідоцтва масового поховання внаслідок Всесвітнього Потопу.

А чи дійсно вимерли динозаври?

Проте всупереч усім несприятливим обставинам, зникли не всі динозаври. Крокодили (які досягають завдовжки семи метрів) і дракони острова Комодо (про них мова піде в наступному розділі) цілком справедливо можуть бути названі динозаврами (“жахливими ящерами”), які дожили до нашого часу. І, мабуть, чимала кількість екзотичних рептилій ховається (хоча не завжди вдало) у глибинах морів і океанів.

З давніх часів до нас дійшла безліч безперервних свідоцтв про зустрічі з морськими чудовиськами. Починаючи з часів Першої світової війни ці свідоцтва часто стають документально підтвердженими. Мабуть, найзнаменитішою подією останніх років у цій сфері став улов японського риболовецького судна “Зуро Мару” у водах Нової Зеландії, мережі якого принесли 10 квітня 1977 року з трьохсотметрової глибини нещодавно загиблого (труп ледве почав розкладатися) плезіозавра (на фото). Знахідка була оголошена головним науковим відкриттям року, і на честь цієї події була навіть випущена спеціальна поштова марка. Довжина тіла тварини складала близько десяти метрів, вага – близько двох тонн. Прекрасно збереглися чотири метрових плавники. Природно, плезіозавр не міг жити в морських глибинах в єдиному екземплярі. Напевно існує ціла популяція цих істот, що уникають зустрічі із сучасними судами. І лише випадково зачеплене мережею мертве тіло лише трохи відкрило одну з таємниць морських глибин.

Так виглядає живий плезіозавр

Але в прибічників теорії еволюції є багато невирішених питань, які не стосуються динозаврів. Адже згідно з еволюційним тлумаченням скам’янілих останків, багато організмів разом з динозаврами вимерли мільйони років тому, у тому числі нині існуючі целакант (якого іноді ще називають “динозавровою рибою”, оскільки він вважався вимерлим 65 млн. років тому) і волемія (чи “сосна юрського періоду”). Знаходячи тварин або рослини, які вважалися давно вимерлими, учені називають їх “живими копалинами”. Сотні таких “живих копалин” створюють великі незручності тим, хто продовжує вірити в мільйони років земної історії.

Так виглядає “вимерлий” целакант

Так австралійські вчені були дуже здивовані, коли виявили декілька живих волемій, які, як вважалося раніше, вимерли одночасно з динозаврами. “Це було… ну, як знайти живого динозавра”, – так охарактеризував знахідку один з учених.

Учених-християн ці відкриття ніскільки не здивували. Не здивуються вони і тому, якщо в наш час хтось знайде живого динозавра, десь у віддалених і важкодоступних місцях – наприклад, в африканських джунглях.

А от серед прибічників теорії еволюції це викличе ще більший шок, ніж знахідка целаканта та волемії, які дожили до наших часів.

Попередній запис

Динозаври і Біблія

Біблія не є підручником з біології, і лише незначне число тварин вказане в ній прямо. Істоти, які не мають прямого ... Читати далі

Наступний запис

Дракони острова Комодо

Фантастична звістка про те, що на маленькому острові Комодо, розташованому в Індонезії, живуть дивні сухопутні крокодили, облетіла світ у 1915 ... Читати далі