Щастя і святість

Що таке щастя? На це питання можна відповісти з двох позицій. Перша включає багатовіковий культурний досвід людської цивілізації і дає таке визначення цьому поняттю: “Щастя – стан людини, який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого буття, повноти і свідомості життя, здійсненню свого людського призначення”.

Частенько люди одягають щастя в якийсь наївно-романтичний одяг, стверджуючи, що “щастя – це коли перший промінець сонця привітно світить у вікно, і вся кімната стає теплою і затишною” або “коли в сірому натовпі бачиш привітну посмішку і розумієш, що не все так погано”. Молодим батькам подобається фраза: “Кажуть, щастя не можна виміряти і зважити… але в акушерів виходить”, проте люди, які прожили довге життя знають, скільки прикростей і страждань можуть приносити нам наші діти.

Багато хто вважає щастям, коли вночі лежиш на траві і дивишся на зірки чи коли посаджене тобою дерево виростає вище за тебе. Дехто задовольняється навіть такими судженнями, що щастя – це коли на вікні взимку розпускається кактус, коли біжиш полем у теплий дощ або коли метелик сідає на ніс. Усе вищеперелічене безумовно доставляє людині відраду, але це лише короткочасні радісні почуття, які не є істинним щастям.

А пошуки сенсу життя і свого призначення в ньому привели людей, у результаті, до таких висновків:

  • “Щасливого життя немає, є тільки щасливі дні” – Андре Тер’є, письменник кінця XІX ст.
  • “Щастя є ідеал не розуму, а уяви” – Іммануїл Кант, родоначальник німецької класичної філософії.
  • “Щастя – це куля, за якою ми ганяємося, поки вона котиться, і яку ми штовхаємо ногою, коли вона зупиняється” – П’єр Буаст, французький поет.
  • “Щастя боятися не потрібно: його немає” – Мішель Уельбек, сучасний письменник.
  • “Не існує дороги до щастя. Дорога – це і є шлях” – Уейн Дайер – один з найбільш відомих у світі авторів, які пишуть на теми саморозвитку.
  • “Якби будували дім щастя, найбільшу кімнату довелося б відвести під зал очікування” – Жюль Ренар, письменник.
  • “Щастя – це якийсь самообман, за яким ми намагаємося сховатися від усієї мерзенності, що панує в цьому світі”, – от звичайний результат людських шукань.

А тепер давайте дамо відповідь на це запитання з іншої позиції – християнської і, відкривши Біблію, прочитаємо, що каже про щастя ця Божа Книга. Зауважимо, що замість слова “щастя” у ній використовується слово “блаженство”.

  • Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа” (Псалом 39:5).
  • Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха” (Псалом 31:1,2).

Надія на Бога і прощення гріхів – от біблійний принцип досягнення щастя! Гріх присутній у людських серцях. Він – джерело наших бід і прикростей. Від гріха треба відділятися, а це відділення від гріха для Бога називається святістю, яка за Писанням і приводить до істинного щастя. Додайте сюди Господні заповіді блаженства (Матфея 5:3-11) і ви побачите, що дорога до щастя лежить через лагідність, чистоту серця і прагнення до праведності.

Хтось виразився так: “Якщо колись, женучись за щастям, ви знайдете його, то подібно до бабусі, яка шукала свої окуляри, виявите, що щастя було увесь час у вас на носі”. Спробуйте біблійний шлях, і ви зрозумієте, що були вражаюче схожі на цю бабусю. Гріх – джерело всіх прикростей людини. Якщо ми будемо прагнути до святості, то набудемо щастя; якщо ж метою поставимо щастя, то шукатимемо його все життя.

Автор: Олександр Олекминський

Наступний запис

Заповіді Блаженства – заповіді щастя

Суть і значення Заповідей Блаженства полягає в тому, що вони розкривають людині призначення щастя і вказують у житті шлях, яким ... Читати далі